Вітаємо вас на інформаційному порталі бібліотеки 

Миколаївського обласного інституту

 післядипломної педагогічної освіти!

 Наша бібліотека – це не просто сховище книг, 

а сучасний інформаційно-освітній центр, який постійно оновлюється. 

Тут можна отримати доступ до інформації як на традиційних носіях, 

так і в електронному вигляді. 

Запрошуємо скористатися нашими ресурсами.

Цитати Ліни Костенко про мову

• У всіх народів мова — це засіб спілкування, у нас це — фактор відчуження.

• Ну, от і дожилася наша мова, була-була безсмертною в віках, але прийшли бендюжники від словаі потопили мову в матюках.

• Мова солов'їна, а тьохкають чортзна-що.

• Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.

• Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу.

• Слова росли із грунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. Вона свята. І кров’ю предків тяжко пурпурова.

• Нації вмирають не від інфаркту — спочатку їм віднімає мову.

• Слова росли із ґрунту, мов жита.
  Добірним зерном колосилась мова.
  Вона як хліб. Вона мені свята.
  І кров’ю предків тяжко пурпурова.

• Мова солов'їна, а тьохкають чортзна-що.

В Україні відбувається вшанування добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну. 

День українського добровольця має за мету зміцнення патріотичного духу, подяку за героїзм воїнам-добровольцям у боротьбі за збереження суверенітету України та привернення уваги народу до захисників-добровольців. 

І 2014-й, і 2022-й рік показали, що воїни доброї волі в Україні – непоодинокі. Добровольчий рух – один з феноменів українського суспільства. Одна з наших суперсил.
У важкі моменти добровольці підтримали та посилили українську армію.

У військо масово йшли найкращі. Люди, які мали досягнення та перспективи у цивільному житті, залишали бізнес і родини, наукові досягнення, успішну карʼєру в різних сферах і навіть своє життя в інших країнах та добровільно йшли на поле бою, щоб захистити Україну. Вони ризикували та ризикують життям заради нас. Чимало з них уже віддали свої життя.
Шана і памʼять – це найменше, чим можемо їм віддячити!

Класик української літератури, національний символ України, геніальний письменник, художник, історик, мислитель та етнограф. 

Народився у 1814 році в селі Моринці в кріпацькій родині. Зважаючи на великий художній талант Тараса поет Василь Жуковський з художником Карлом Брюлловим допомогли хлопцю отримати бажану свободу в 1838 році. Шевченко багато вчився, подорожував та писав. Спочив у 1861 році.

Перша збірка поетичних творів – «Кобзар», на честь якої поета часто називають Кобзарем. Загалом творчість Тараса Шевченка багатогранна й народна, а його постать цікава всій планеті.

Ім’ям Шевченка названо багато вулиць, закладів освіти та навіть корабель, в літературі існує Шевченківська премія та стипендія імені письменника. Велика кількість пам’ятників Тарасу Григоровичу розташована як в Україні, так і за межами. 

Про Шевченка Нам БРЕХАЛИ в Школі? Яка Справжня Історія?  

Таємниці Генія Шевченка (фільм 1+1) 

Три роки тому росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, що стало трагічним рубежем у сучасній історії. Цей день назавжди змінив життя мільйонів людей, принісши з собою руйнування, втрати та страждання.

Український народ мужньо бореться за свою свободу та незалежність, демонструючи незламний дух та відданість своїй землі. Ми вшановуємо пам'ять загиблих героїв та підтримуємо тих, хто продовжує боротися за мирне майбутнє України.

Три роки страшної війни 

Міжнародний день рідної мови був проголошений на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 1999 році. Датою святкування обрали 21 лютого на честь подій 1952 року в Дацці (нині столиця Бангладеш), де під час демонстрації за визнання бенгальської мови офіційною, поліцією було вбито кількох студентів. Відтоді цей день символізує боротьбу за право говорити рідною мовою та підкреслює важливість мовного різноманіття. 

Міжнародний день рідної мови в Україні

В Україні День рідної мови набуває особливого значення, адже українська мова протягом століть зазнавала утисків та заборон. З 1622 року до розпаду СРСР було зафіксовано 58 випадків заборони використання української мови.

Особливо руйнівним був Валуєвський циркуляр 1863 року, який стверджував: "Української мови не було, немає і бути не може". Попри ці перешкоди, українці зберегли свою мову, яка є основою національної ідентичності та культури.

Важливість рідної мови

Володіння рідною мовою є головним критерієм соціальної ідентичності й самодостатності людини та нації. Слово є базовим принципом свідомості нації, саме у мові закладене все різноманіття національного бачення світу. Рідна мова формує світогляд, передає традиції та об'єднує покоління. Збереження та розвиток рідної мови сприяє культурному багатству та різноманіттю світу.

Оксана Забужко «Рідна мова» 

20 лютого в Україні на державному рівні вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013–2014 років. Пам'ятний день встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу й стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.  

Матеріали по темі 

Факти про герб України

Тризуб є дуже давнім символом, оскільки схожий на нього знак зустрічався ще за часів Трипілля, близько V-III тис. до н.е.

Чіткі зображення оригінального тризуба можна помітити на предметах побуту, зброї та грошах, які дійшли до нас з X століття. Ба більше, це був особистий знак Володимира Великого. Тризуб не тільки карбувався на монетах разом з портретами князя, а й був на печатках договорів, які Київська Русь укладала з іншими країнами.

Згодом керівники УНР обрали його на знак соборності нашої країни. Пізніше він став символом боротьби українців за свободу. Це добре розуміли у Радянському Союзі і забороняли його.

У червні 1991 року, щоб створити Державний герб, оголосили конкурс. Було запропоновано сотні варіантів і майже всі вони включали зображення тризуба. Переможцем стала спільна робота, яку представити художник Іван Турецький та історик-геральдист Андрій Гречила. Їхній герб відповідав стилістиці тризуба князя Володимира.

Цей день присвячений популяризації читання, розвитку грамотності та заохоченню людей будь-якого віку читати книжки вголос. Ідея свята в тому, що читання — це не лише корисна навичка, а й спосіб об'єднання людей та передачі історій і знань. 

Всесвітній день читання вголос, глобальний рух за грамотність, відзначається для того, щоб підкреслити важливість читання вголос і обміну історіями. Цей особливий день, що відзначається різноманітними заходами та подіями, має на меті підкреслити силу слова та радість читання в громадах по всьому світу. 

Мета створення події

Ця подія має за мету заохочення людства, а найбільше – молодого покоління, до читання книг. Крім того, свято надихає до спілкування та обговорення прочитаного з родиною та друзями.

Всесвітній день читання вголос був започаткований, щоб мотивувати дітей, підлітків і дорослих відзначати силу слова і право кожної людини читати і писати. Цей день заохочує людей взяти в руки книгу, знайти аудиторію і читати вголос, демонструючи трансформаційну та креативну силу читання.

29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії. 

Бій під Крутами тривав близько шести годин, у ньому загинули від 70 до 100 бійців з української сторони. Втрати більшовицьких військ тоді сягнули 300 людей. Українці затримали росіян на чотири дні, що дало змогу укласти Берестецький мирний договір.

Крути | Пишемо Історію 

Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42. 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки (об'єднання) Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». Цей день став символом українського державотворення, втілив соборницькі прагнення українців щодо консолідації в одній державі. 

Інформаційні матеріали до Дня Соборності України – 2025 

18 грудня 2024 року Державною науково-педагогічною бібліотекою України імені В. О. Сухомлинського був проведен Всеукраїнський вебінар «Читаюча шкільна родина – стратегічне завдання бібліотеки» за підсумками Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек - 2024

   На онлайн зустрічі були присутні провідні бібліотекарі обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, методисти з Донецької, Миколаївської, Харківської, Одеської областей там. Кропивницького, вони поділитися результатами роботи шкільних бібліотек,  які сприяли підвищенню інтересу до книги та плідному обміну досвідом та інноваційними ідеями в сфері бібліотечної діяльності.

   На вебінарі було представлена підсумкова робота Миколаївської області та міста шкільних бібліотекарів «ВІРТУАЛЬНА СТУДІЯ “БІБЛІОТЕЧНИЙ ТУРИЗМ”: ЧИТАЮЧА ШКІЛЬНА РОДИНА – СТРАТЕГІЧНЕ ЗАВДАННЯ БІБЛІОТЕКИ».   

   З матеріали, для підвищення професійного розвитку шкільних бібліотекарів та обміну досвідом між бібліотекарям Миколаївської області та міста можна ознайомлення на сайті бібліотеки МОІППО : https://griml.com/5r8hX.

   Висловлюю глибоку вдячність організаторам та учасникам Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек. Завдяки спільним зусиллям керівників органів управління освітою, закладів освіти, вчителів, бібліотекарів, учнів та їхніх батьків, захід пройшов на високому рівні та досяг поставленої мети – популяризації читання серед молоді.

Після проголошення Незалежності 24 серпня 1991 року, повстала необхідність законодавчо закріпити функції та обов'язки саме українських збройних сил.

"6 грудня 1991 року ухвалили два закони – "Закон України про оборону" і "Закон України про Збройні сили". Від цього моменту почався відлік історії ЗСУ. За дивним збігом обставин ця дата співпала із початком Першого зимового походу армії УНР у 1919 році", – розповів у коментарі РБК-Україна воєнний історик Василь Павлов, голова громадської організації "Центр мілітарної історії".

До повномасштабної війни 6 грудня влаштовували святкові концерти, зараз у цілях безпеки їх не проводять. Традиційно у день ЗСУ вручають нагороди нашим захисникам, покладають квіти до пам'ятників на військових меморіалах. Також з 2009-го до свята щорічно присуджують Премію імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва в декількох номінаціях.

"Іноді можна почути, що це "совкові" традиції, але я б радив людям подивитися, як відбуваються офіційні церемонії відзначення будь-якого державного свята, пов'язаного із воєнною історією, за кордом. Це абсолютно традиційні церемонії, які проводяться в усьому світі. Вшановувати наших військових потрібно не лише 6 грудня, а щоденно. Також не варто перетворювати професійне свято людей, які щодня стикаються із загибеллю побратимів, на черговий культ смерті, це безвідповідально", – додає експерт.

За чисельністю особового складу ЗСУ посідає 17 місце у світі, станом на 2024 рік. Зараз у нашій армії є близько 880 тис. чинних військовослужбовців та 1 мільйон у резерві. У ЗСУ служить майже 68 тис. жінок, у зонах активних бойових дій перебуває близько 5 тис. 

Волонтер у перекладі з англійської означає добровільний помічник. Волонтери безоплатно працюють там, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах і будинках пристарілих. Вони доглядають хворих і допомагають старшим людям поратися по господарству.

Перший волонтерський проєкт був здійснений після Першої світової війни, у 1920 році, у Франції, під Страсбургом, за участю німецької та французької молоді. Тоді волонтери відновлювали зруйновані ферми в районі найзапекліших боїв між німецькими й французькими військами. Потім цю естафету підхопила Індія, й волонтерський рух поширився світом.

В Україні волонтерський рух розпочався у 90-х роках XX ст. Офіційно його визнали 10 грудня 2003 року. На сьогодні він регламентується Законом «Про волонтерську діяльність».

Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014-й – Революція гідності, а потім і війна на сході дали поштовх розвитку волонтерства в країні, яке виросло в потужний громадянський рух.

Стартує Національний тиждень дитячого читання, організований Українським інститутом книги 

Спеціально до Тижня дитячого читання Український інститут книги разом з Барабукою підготували каталог «Український дитліт | 2024», де зібрали близько 400 назв нових українських дитячих видань. Каталог поділений на такі категорії: перші книжки, дошкільнятам, молодша школа, підліткам. Він стане цінним джерелом інформації для бібліотекарів та всіх тих, хто цікавиться літературним процесом і шукає літературу для дітей різного віку.

5 креативних завдань Національного тижня дитячого читання готує пухнастий улюбленець соцмереж Кіт Інжир, про них ми повідомимо згодом. 

До тижня читання долучаються автори, книгарні, видавництва та бібліотеки: впродовж тижня вони будуть ділитись книжковими добірками. Долучайтеся до національного тижня дитячого читання і ви! Діліться своїми улюбленими дитячими книжками за хештегами:

#світлоісторій #тижденьчитання2024

Онлайн-фестиваль «Сімейне читання»: календар подій 

Український інститут книги разом із Барабукою презентують каталог «Українська дитяча література | 2024» 

Україна – країна нескорених! 

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.   

Ми вшанувуємо патріотизм і мужність громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору,  прищеплювати любов до Батьківщини, зберегти та донести до учнів об’єктивну інформацію про доленосні події в Україні початку ХХІ століття,  розвивати бажання стати гідними громадянами України. 

Ми згадуємо тих, хто змінив хід історії нашої держави. тих, хто йшов до кінця. 

Також рекомендуємо ознайомитися з виданнямибібліотеки Музею Майдану та списком книг про Євромайдан. 

Відзначається в Україні щорічно 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.

Трагедія Другої світової війни не оминула жодної української родини, проте з кожним роком очевидців тих подій стає все менше. 

Ця дата встановлена відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка від 20 жовтня 2009 р. «…з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні…». 

До 80-ї річниці Дня визволення України від фашистських загарбників Факти ICTV підготували найголовніші цифри та архівні фото подій, а також пояснюють, чому назва цієї дати не зовсім відповідає дійсності 

Українське радіо, яке святкує своє 100-річчя, започаткувало радіодиктант 2000 року з ідеєю об’єднання українців усього світу ‒ в один день, в один час зібратися і написати текст своєю мовою. Уже багато років до цього заходу долучаються не лише українці, а й ті, хто так чи інакше пов’язують своє професійне життя з Україною, її культурою, її мовою. Диктант пишуть ті, хто вивчає українську мову в США, Японії, Австралії, у Польщі і Великій Британії, Франції та Німеччині та інших країнах світу.

Кожного року диктант національної єдності стає непересічною подією. Автори текстів і виконавці ‒ завжди унікальні й в чомусь неперевершені.

Цього року авторкою тексту стала Оксана Забужко ‒ філософ, письменниця, громадська діячка. Текст читатиме Павло Вишебаба ‒ військовий, письменник, музикант.

Колектив Національної комісії зі стандартів державної мови долучиться до написання диктанту і закликає всіх, кому небайдуже українське слово, приєднатися!

Трансляція здійснюватиметься на таких платформах:

• радіоканали «Українське Радіо» та «Радіо «Культура»;

• телеканал «Суспільне Культура»;

• ютуб-канал «Українське радіо»;

• фейсбук-сторінка Суспільного мовлення.

17 жовтня в будь-який час доби можна пройти національне тестування з медіаграмотності. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив національний проект з медіаграмотності "Фільтр".

Тест можна пройти за посиланням лише один раз. Правильні відповіді будуть опубліковані 18 жовтня. Переможці отримують подарункові сертифікати на книги у Vivat, портативні зарядні пристрої, термокружки, ігри з медіаграмотності та інші подарунки отримують 50 учасників, які швидше за все складуть тест.   

Детальніше на сайті

Дорогі друзі, шановні бібліотекарі та відвідувачі бібліотек!

Щиро вітаю вас зі святом – Всеукраїнським днем бібліотек! Це свято – не лише вшанування праці тих, хто зберігає та популяризує книги, але й день подяки всім, хто своєю працею робить доступ до знань та інформації можливим для кожного.

Бібліотека завжди була і залишається справжнім центром культури, освіти і духовного збагачення. Тут знаходяться скарби людської мудрості, досвіду і творчості, які накопичувалися століттями. Саме завдяки бібліотекам у нас є можливість доторкнутися до думок і досягнень геніїв минулого і сучасності.

Особливу вдячність хочу висловити шкільним бібліотекарям – справжнім охоронцям знань. Ваша віддана праця допомагає людям знайти не лише потрібну книгу, але й іноді відповіді на важливі життєві питання. Ви є провідниками до світу науки, культури та освіти, і саме завдяки вам зберігається зв’язок поколінь.

Сьогодні, в епоху цифрових технологій, бібліотеки не втрачають своєї актуальності, а лише змінюють свої форми, стаючи сучасними інформаційними центрами, де поєднуються традиції з інноваціями. Вони продовжують бути місцем зустрічей, обміну ідеями, джерелом натхнення для багатьох поколінь читачів.

Бажаю всім бібліотекарям здоров'я, натхнення і нових досягнень у вашій важливій справі! Нехай бібліотеки завжди будуть тим осередком, де люди знаходять відповіді на свої запитання, черпають нові ідеї і розвиваються.

Зі святом вас, дорогі друзі! Нехай кожна бібліотека буде наповнена світлом знань і людської доброти!

Приміть щирі вітання 

Помолімося сьогодні за нашу перемогу над агресором та встановлення справедливого миру. 

Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни! 

День Незалежності України - щорічне свято в Україні, яке відзначають 24 серпня з нагоди ухвалення у 1991 році Акта проголошення незалежності України. Цей документ, ухвалений позачерговою сесією Верховної Ради УРСР, проголосив створення самостійної української держави.

Акт початку дев'яностих - не єдина спроба узаконити незалежність України: протягом буремного 20 ст. різні регіони України оголошували про створення самоврядних держав. Три з них припадали на 1918 рік, зокрема, у січні цього року Українська Народна Республіка оголосила свій Четвертий Універсал.

"Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу. Зо всіма сусідніми державами як-то: Росія, Польща, Австрія, Румунія, Туреччина та інші, ми хочемо жити в згоді і приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки, — власть у ній буде належати тільки Народові України", - йдеться в документі. 

Привітання Президента з нагоди Дня Незалежності України 

День Державного прапора України: символ свободи та незалежності.

Державний прапор – це важлива автентична складова символіки будь-якої країни.  Державний стяг України був затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року.

Щорічно, 23 серпня, українці відзначають День прапора. Свято засноване указом Леоніда Кучми у 2004 році з метою виховання поваги громадян до державних символів України.

Синьо-жовтий прапор України є не лише символом держави, а й національної гідності та ідентичності. Він є елементом, який об'єднує усіх українців, незалежно від їхньої політичної чи релігійної позиції, нагадуючи про коріння та історію нації. 

День прапора в Україні традиційно відзначається підняттям державного стяга всією країною. Прапори підіймають з урядових будівель та вікон, а також за кордоном. Цього року по всьому світу буде піднято ще більше українських прапорів.

 Дізнайтеся про важливість цього свята, значення та історію становлення державного прапору України 

Шановні бібліотекарі закладів освіти!

Запрошуємо вас долучитися до Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек «ЧИТАЮЧА ШКІЛЬНА РОДИНА – СТРАТЕГІЧНЕ ЗАВДАННЯ БІБЛІОТЕКИ», який проходитиме з 1 по 31 жовтня 2024 року в рамках Міжнародного місячника шкільних бібліотек.

Цей місячник – унікальна нагода об'єднати учнів, вчителів та батьків навколо книги, перетворити бібліотеку на центр родинного читання та зміцнити роль читання в освітньому процесі. Спільними зусиллями ми зможемо створити атмосферу, де кожен член шкільної спільноти відкриє для себе радість читання і здобуде нові знання, що будуть корисними для всього життя.

Долучайтеся до акції, організовуйте заходи у своїх бібліотеках, діліться досвідом та ідеями, і разом ми зробимо значний крок у розвитку читаючої шкільної родини!

Ваша участь має велике значення!

Рекомендації -2024  

Рекомендаційний бібліографічний список 

Джерело: Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського 

15 липня в Україні відзначають День української державності – він припадає на ту ж дату, коли українські християнські церкви вшановують памʼять Київського князя Володимира Великого та День хрещення Київської Русі. 

Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство як державну монорелігію, що стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності. 

День Української Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми вшановуємо всі етапи нашого державотворення – від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна відбулася як держава. 

Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука  цілісного існування нації. 

День Української Державності запроваджений на утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, а також для протидії російській дезінформації та історичним фейкам про буцімто єдність походження українського та російського народів. 

9 фактів про Конституцію України, які варто знати та розповідати дітям

1. Процес підготовки чинної Конституції України тривав шість років. Робота розпочалася 1990 року, усього було розглянуто 15 проєктів від різних політичних партій, Конституційної комісії та науковців. Після того як текст було затверджено на попередньому голосуванні й відправлено на доопрацювання, Конституційна комісія внесла до нього понад шість тисяч правок. Для цього їй три місяці довелося працювати без вихідних у режимі тринадцятигодинного робочого дня.

2. Історичне засідання Верховної Ради, на якому було прийнято Конституцію, тривало 24 години. Парламент вирішив розглянути це питання на одному засіданні, без перерв. Голосування відбувалося за кожною статтею окремо і за цілими розділами. Конституція отримала 315 депутатських голосів за з 300 необхідних.

3. Україна як незалежна держава прожила без власної Конституції практично п'ять років і стала останньою з пострадянських країн, де прийняли Конституцію – основу української держави, де написано, що країна існує для людей, але не навпаки.

4. Чинна Конституція України мала чимало попередниць. Ще у 1710 році було створено відому Конституцію гетьмана Пилипа Орлика. Вона, на жаль, так і не набула чинності, але вважається однією з перших європейських конституцій нового часу.

У 1918 році, в останній день свого існування, Центральна Рада ухвалила Статут про державний устрій, права і вільності УНР, тобто Конституцію УНР.

Гетьман Скоропадський, очоливши Українську Державу, теж розробив свою конституцію – Закон про тимчасовий державний устрій країни.

У тому ж 1918 році ухвалили Малу Конституцію Західноукраїнської Народної Республіки, а у 1939-му — Конституційні закони Карпатської України. І це ще без урахування конституцій УРСР.

Конституція Пилипа Орлика повністю називалася «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького» і складалася з преамбули й 16 статей, була написана латиною і староукраїнською мовою. Рукописні версії (оригінал) історичного документа знаходяться не в Україні, і тільки у 2021-му зі Швеції доставили документ на латині для тимчасової експозиції в Софійському Соборі з 16 серпня по 14 листопада.

Експозиція Конституції Орлика в Софійському Соборі (фото: president.gov.ua)

5. 22 серпня 2011 року в Києві відбулася презентація першої мініатюрної Конституції України. Мініатюра має розмір 21х32 мм і складається зі 160 сторінок, на яких тушшю вручну написано близько 9,5 тисяч букв. Виготовлена зі спеціального надтонкого паперу, мініверсія головного закону країни міститься в чохлі з зображенням герба. Зберігається вона в Музеї книги й друкарства.

6. У 2019 році з’явилася перша електронна Конституція України для дітей у вигляді коміксів. Її авторами стали відомі письменники й популяризатори української історії брати Капранови, а художником – Олександр Костенко. Цей варіант було одразу викладено у вільний доступ в інтернеті.

7. День Конституції – це єдине державне свято, яке згадується в самій Конституції.

8. Кожен Президент України складає присягу, поклавши одну руку на Конституцію України, а другу – на Пересопницьке Євангеліє.

9. 21 червня 1996-го було прийнято доповнення спікера Олександра Мороза про виключне право народу визначати і змінювати конституційний лад і про те, що це право не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Друга світова війна (01.09.1939 – 02.09.1945) – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Саме як страшну трагедію її пам'ятають і згадують в усьому світі. 

Щороку 22 червня український народ відзначає День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. Згідно з указом Президента України від 17 листопада 2000 року, день встановлено з метою: «…всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності … на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань…». 

Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси і часом вбивати інших українців. У розгромі нацизму брали участь українські солдати в лавах Радянської армії (понад 6 млн), вояки УПА (понад 100 тис.). Друга світова війна для України не обмежувалася лише бойовими діями та окупацією її сучасної території, а й включала участь українців у бойових діях на всіх воєнних театрах. Українці і вихідці з України перебували у військових з'єднаннях інших держав: Польщі (120 тис. у 1939 р.), США (до 80 тис. у 1945 р.), Канади (до 45 тис. у 1945 р.), Франції (до 5 тис. у 1940 році). З різних причин українці воювали і по інший бік: у військах Німеччини (від 600 осіб у 1939 році до 250 тис. у 1941–1945 рр.), Румунії (24 тис.), Угорщини (до 20 тис.), Словаччини (до 2 тис.), Хорватії (1,5 тис.). 

За даними українських істориків, прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять 8-10 млн осіб, загальні демографічні – понад 13 млн, економічні – 285 млн тогочасних рублів. За кілька місяців бойових дій територія України була повністю завойована. Мільйони людей опинилися в окупації, надалі з тавром "зрадників" прийнявши на себе тягар лихоліття, поки країна збиралася із силами.

Друга світова війна відкрила для українців руйнівну "силу" обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України (Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл тощо). Разом з тим тривалий час замовчувались численні злочини комуністичного режиму на нашій землі (розстріли політичних в'язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу і знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих у море разом із санітарними машинами, тощо).

Таке відбувалося по всій Україні. Документальне підтвердження знаходимо в унікальному багатотомному історико-меморіальному виданні "Книга Пам'яті України", на сторінках якого увічнені імена мільйонів загиблих. У 250 томах за областями, за кожним населеним пунктом подані імена полеглих. Дати мобілізації і загибелі воїнів указують на дуже короткий бойовий шлях, а за прізвищами бачимо великі родини.

У зруйнованих війною селах, містах і містечках залишалися матері, дружини з малими дітьми, переважна більшість яких незабаром ставали вдовами, а діти – сиротами. На них чекали тяжкі випробування повоєнних років.

Таким є Український вимір Перемоги.

Сьогодення історії нашої держави навчає нас особливо гостро усвідомлювати ціну свободи, миру та безпеки. Тож священним обов’язком кожного із нас є – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв зі зброєю в руках наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.

Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!

День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні 

Діти - це головна радість і надія для батьків. Вони справжнє майбутнє не тільки для держави, а й для всього світу. Саме в дітях продовження роду людського й здійснення своїх мрій і сподівань на краще. Дорослі прагнуть, щоб діти зросли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край.

З історії Дня захисту дітей

Міжнародний день захисту дітей – це одне з найстаріших міжнародних свят. За однією із версій, у 1925 році Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско зібрав групу китайських дітей-сиріт і влаштував для них святкування Дуань-у Цзе (Фестиваль човнів-драконів), яке якраз припала на 1-ше червня. Завдяки щасливому випадку цей день збігся із часом проведення «дитячої» конференції в Женеві. 

Відзначення свята в Україні
В Україні цей день відзначається із 1998 року. У 1991 році Україна приєдналася до Конвенції ООН про права дитини, згідно з якою кожна держава зобов'язана поважати та заохочувати право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті, забезпечувати їй повноцінне дозвілля й відпочинок та сприяти наданню для цього відповідних можливостей.
Проте сьогодні перед Україною постають нові виклики у сфері захисту прав дітей у зв'язку з ескалацією насильства, бойових дій на території областей нашої держави.
Кожна дитина має повне право бути захищеною, розвиватися й навчатися для кращого майбутнього. І сьогодні – це не лише веселе свято для самих дітей, а й нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, прагнути, щоб усі діти росли щасливими і в майбутньому стали хорошими батьками і громадянами своєї країни.

Те, чого ви могли не знати: цікаві факти про День захисту дітей 

Любіть красу своєї мови,

Звучання слів і запах слів:

Це квітка ніжна і чудова

З широких батьківських степів...

Українська мова – одна з найкрасивіших мов у світі і це відомо усім, адже на мовному конкурсі в Італії її визнали другою за мелодійністю мовою світу (після італійської). А на мовному конкурсі, який пройшов у Парижі у 1934 році, українську мову визнано третьою найбільш красивою мовою в світі (після французької та перської) за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія й будова речення. Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі, за кількістю носіїв вона займає 26-те місце. Також українська мова є другою за поширеністю серед мов слов’янського походження. Сучасний український алфавіт налічує 33 літери, яких сьогодні цілком досить, щоб сформувати власну думку, а письменнику написати найцікавіший та найсучасніший твір. Адже словом можна: розвеселити, розрадити, вселити надію, викликати посмішку, переконати, ощасливити, зцілити, причарувати, возвеличити, очистити душу, розсіяти сумнів, скувати сили душі, посилити тривогу й безнадію, поранити душу, приголомшити, принизити, образити. 

У нашій мові є особливі слова – паліндроми. Це так звані «дзеркальні» фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось приміром «Я несу гусеня», або ж «ротатор». Найстарішою українською піснею вважається балада «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?». Найбільше перекладів серед українських творів має «Заповіт» Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу. Найбільше псевдонімів мав поет Олександр Кониський – свої твори він підписував 141 іменем, в Івана Франка було 99 псевдонімів, а письменник Осип Маковей користувався 56 вигаданими назвами. У «Частотному словнику сучасної української художньої прози» опрацьовано 25 книжок 22 письменників і зафіксовано 33 391 різне слово загальної лексики. 

Вишиванка — це не лише особливий елемент святкового національного одягу, але й важлива частина культури українського народу. А тому знати про існування такої події як День вишиванки повинен кожен українець. 

Для українців вишиванка — це не просто гарна вишита сорочка чи національний одяг. Це частина української культури. 

Кожна область має свій унікальний орнамент та історію, пов’язану зі значенням того чи іншого орнаменту на вишиванці. Любов до такого одягу українці пронесли крізь століття.

Раніше вишивали сорочки жінки самостійно. А от у ХІХ столітті з’явилась професія вишивальниці. Відтоді чимало українців замовляли вишиванки для всієї родини саме у вишивальниць. У наш час можна купити вишиванку, однак є і ті, хто самостійно вишиває сорочку, а потім її передають своїм дітям та внукам.

Цікаві факти про вишиванку

• елементи вишиванки існували ще на одязі скіфів;

• перші вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, але, за повір'ями, оберігали їх власників від зла;

• найдавнішими мотивами в українській вишивці є: різноманітні ромби, зигзаги, кола, хвилясті лінії, меандри, цятки тощо;

• в XIX столітті на території України існувала окрема професія – вишивальниця;

• найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зафіксована у День Незалежності у 2011 році у Рівному;

• першим, хто поєднав українську вишиванку із буденним одягом, став письменник Іван Франко.

Народні прикмети про вишиту сорочку

• якщо дощ намочив перший раз одягнену сорочку – на багатство;

• якщо сорочку прогризли миші – в ногах буде слабість;

• якщо зачепив і роздер сорочку – можеш зганьбитися;

• не можна лишати замочених сорочок через неділю, щоб у роду не було полонених.

Коли українці стали щитом на шляху загарбників і обламала зуби ординцям, які у імперському засліпленні почали марити вже не тільки Києвом і Львовом, але й Берліном і Парижем, Європа почула й зрозуміла Україну.  Ми відчули справжню підтримку і невдавану симпатію. Сьогодні Європейський Союз стоїть пліч-о-пліч з Україною у нашій боротьбі проти російської агресії, а членство України в ЄС вже нікому не здається фантастичним.  Синє європейське знамено з 12-ма зірками, що символізують повноту й досконалість майорить поруч з нашим синьо-жовтим стягом. 

У 2023 році Верховна Рада України Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановила 8 травня як День пам’яті та перемоги – єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні. 

8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги, встановлений минулого року Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років». Це – дата, коли ми разом із європейською спільнотою вшановуємо перемогу над нацизмом і памʼять про загиблих і всіх жертв Другої світової. Український інститут національної пам’яті пропонує й надалі дотримуватися європейського підходу в меморіалізації подій, героїв і жертв Другої світової та сучасної російсько-української воєн. Виходячи з цього, Інститут підготував тематичні інформаційні матеріали, які містять такі розділи: вступ; ключові повідомлення; історична довідка; коли нацизм капітулював; як Москва перетворила перемогу на культ; 9 травня – День Європи; тематичні матеріали Українського інституту національної пам’яті. 

Інформаційні матеріали до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війни (8 травня) 

38 років потому 1986-му році на Чорнобильській АЕС стався вибух четвертого енергоблоку. 26 квітня для України трагічний день, день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи.  Аварія забрала життя тисяч людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. З того часу в цю дату в Україні щороку вшановують усіх людей, хто загинув чи постраждав від цієї катастрофи, а також шанують ліквідаторів наслідків аварії.  

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Вже можемо судити, що і як змінилося з тієї пори, коли сталася аварія, яка забрала життя багатьох людей та спричинила масштабну екологічну катастрофу.  Але безперечним є одне – у Чорнобильській історії є точний час початку, але немає точного часу закінчення.

26 квітня є днем пам'яті про саму катастрофу і загиблих в ній, а також героїзму працівників станції, ліквідаторів, пожежників, медиків і всіх людей, причетних до ліквідації наслідків аварії.

У грудні 2016 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті про Чорнобильську катастрофу. Щодня в цей день проходять пам'ятні заходи, виставки та інформаційні хвилинки про Чорнобильську трагедію.

16 маловідомих фактів про Чорнобиль 

Свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання. 

Це один із знакових днів у нашому міжнародному календарі. Талант письменника - яскрава демонстрація духовного начала всього людства. Уміння висловити свої почуття і переживання, думки і образи, події і відносини, і багато чого, що так чи інакше зв’язується з людським світоглядом - справжній дар. Сказати і бути почутим, знайти розуміння і відгук у серцях вдячного читача - це мета будь-якого автора. 

Дата святкування Всесвітнього дня книг та авторського права, який увійшов у міжнародний календар за рішенням ЮНЕСКО в 1995-му році - 23-е квітня. Вона вельми символічна для всієї нашої світової літератури. Всесвітній день книги та авторського права відзначають щорічно, починаючи з 1996 року. Зважаючи на те, що «в історичному розумінні книга є найбільш потужним фактором поширення знання і найбільш надійним засобом його збереження», День книги покликаний наголосити на фундаментальній важливості книжки та її незамінності в інформаційному суспільстві. Одна з головних його цілей – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної

Книга - це незамінний носій інформації. Завдяки книгам ми не тільки отримуємо простий і зрозумілий доступ до ідей і знань, моральних і духовних цінностей, ми торкаємося до справжніх творчих досягнень та розумінню краси нашого людства. У світі багатого культурного різноманіття, саме книга є певним вікном у просторі і часі, що відкриває перед нами різні цивілізації і соціальні культури, історичні повороти і неминучий прогрес.

День книги покликаний наголосити на фундаментальній важливості книжки та її незамінності в інформаційному суспільстві. Одна з головних його цілей – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.

У цей день проводяться масові заходи і флешмоби, в багатьох медичних установах лікарі проводять безкоштовні консультації. 

Це було започатковано на честь створення, а точніше – прийняття статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у 1948 році.

Щороку Всесвітній день здоров’я проходить під знаком однієї, важливої для суспільства теми. Цьогорічна тема Всесвітнього дня здоров’я – «Моє здоров’я, моє право».

Мета святкування — підкреслити важливість здоров'я кожної людини і людства в цілому. У наш час здоров'я — це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища.

Згідно зданими вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% — соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість.

Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби. Висновок такий — необхідність вести здоровий образ життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні, тому що він (здоровий образ) — є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля.

 Додатковий матеріал

За словами Уповноваженого, за час повномасштабного вторгнення путінськими найманцями було знищено понад 180 мільйонів українських книжок. “Тож маємо об’єднатися, щоб максимально швидко відновити книжкові фонди. Нація освічених переможе!”, - зазначив він. 

Маємо об’єднатися, щоб максимально швидко відновити книжкові фонди. Нація освічених переможе! (Т.Кремінь). 

Про сприяння в реалізації проєкту 

За словами істориків, у 23-му столітті до нашої ери були створені деякі з найдавніших поем людства. Ці предмети створив Ен-Хеду-ана, і відкриття підтверджується артефактами. Першим відомим поетом і найдавнішим відомим автором була принцеса. Шумерські гімни приписують їй як дочку царя Саргона, який заснував Аккадське царство.

Відомо, що в середньовіччі розвивалися словники рим. Примітно, що Коран, наприклад, значною мірою спирається на рими. Сальвадор Далі якось сказав, що, на його думку, поет першим порівняв щоки молодої дівчини з трояндами. 

Всесвітній день поезії було вирішено відзначати 21 березня на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в 1999 році. Рішення було прийнято. У Парижі, на батьківщині ЮНЕСКО, відбулося святкування Всесвітнього дня поезії.

На думку ЮНЕСКО, поезія має потенціал для вирішення найактуальніших і найглибших духовних питань сучасної людини, але вона потребує значної суспільної уваги. Всесвітній день поезії – це привід для більш широкого звернення до невеликих видавництв і літературних клубів, які повертають вікову поетичну традицію. Це має бути їхня місія.

ЮНЕСКО заявило, що поезія в цей День покликана підвищити її статус як вид мистецтва, який є дійсно сучасним і доступним для всіх.

Щороку 14 березня в Україні відзначається День українського добровольця. Ця пам’ятна дата встановлена Верховною Радою України у 2017 році для вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

Дата 14 березня була обрана не випадково. Саме цього дня 2014 року до бази в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності рушили на схід України перші 500 бійців-добровольців для формування першого добровольчого батальйону. Внесок добровольчих формувань у захист незалежності України під час збройної агресії РФ на сході нашої держави у 2014 році важко переоцінити. Навесні 2014 року була зафіксована рекордна явка у військкомати країни. Саме завдяки добровольцям, їхній мужності, відданості національним інтересам і патріотизму вдалося зупинити російського агресора. Загалом у боях 2014–2015 років російсько-української війни на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів, які дали змогу провести мобілізацію, брали участь в оборонних та наступальних операціях і рятували країну від загибелі.

Згадаймо також й Революцію Гідності, коли патріоти за покликом відповідальності перед країною, пішли на протест проти антидержавної політики тодішнього керівництва та його рішення проти європейського майбутнього. 10 років тому у Києві розстріляли Небесну Сотню, а у Крим зайшли російські військові. Активісти Євромайдану стали також одними з перших добровольців, які боронили Україну.

Після того, як Кабінет Міністрів України постановою від 29 грудня 2021 року, № 1449 затвердив «Положення про добровольчі формування територіальних громад», в Україні почали створюватися перші добровольчі об’єднання для територіальної оборони. Новий розвиток добровольчому руху надав Закон України «Про основи національного спротиву», ухвалений 16 липня 2021 року.

24 лютого 2022 року росія розпочала широкомасштабне військове вторгнення на територію України. Країна-агресор знищує все живе, руйнує міста, інфраструктуру, вбиває, чинить злочини на окупованих територіях. Відповіддю на вторгнення знову став масштабний добровольчий рух. Сотні тисяч українців добровільно стали на захист Батьківщини, вступаючи до лав Збройних Сил України та територіальної оборони. Десятки тисяч повернулися з-за кордону та захищають країну від російського агресора і здобувають перемогу кров’ю і потом. Як зазначив Президент Володимир Зеленський «Сьогодні добровольцями є всі, хто відчуває вільний поклик до захисту України». Потужна підтримка Збройних Сил усім народом України, волонтерський рух, згуртованість усіх наших людей – це наші передумови Перемоги та звільнення країни. Зараз, коли окупанти ще на нашій землі, ми маємо захищати кожен її метр, кожну частинку нашого серця, українського серця, української душі…

І сьогодні ми вшановуємо величезний подвиг добровольців. Ми маємо обов’язково Перемогти і присвятити цю Перемогу насамперед усім тим, кого вже немає поруч.

День українського добровольця 

Обласна студія «Шляхами Т. Шевченка: життя, творчість, спадщина»

11 березня 2024 року у змішаному форматі відбулася обласна студія «Шляхами Т. Шевченка: життя, творчість, спадщина» з нагоди 210-річчя від дня народження письменника.

Модератор – провідний бібліотекар Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Олена Підкопай.

Мета заходу: розглянути творчу спадщину Т. Г. Шевченка, осмислити його феномен у культурно-історичному аспекті.

У студії  брали учать: Світлана Євдокимова, учитель української мови та літератури, учні, випускники Лупарівського ліцею Галицинівської сільської ради Миколаївського району; Людмила Носенко, учитель фізики, учні 8-Б класу Миколаївського ліцею № 38 ім. В. Д. Чайки Миколаївської міської ради;  Світлана Маслова, бібліотекар, учні 10-Б класу Єланецького ліцею № 1 Єланецької селищної ради Вознесенського району Миколаївської області.

Бібліотекарі і педагоги об’єдналися, щоб ушанувати пам’ять великого Кобзаря, художника, громадського діяча, удосконалити знання про його життєвий і  творчий шлях.

Щиро дякуємо учасникам за плідну роботу, творчі ідеї, що надихають. Не забуваймо про Т. Г. Шевченка, досліджуймо його твори та знаходьмо в них віддзеркалення сили й мудрості!

        Запис можна переглянути на ютуб-каналі МОІППО: https://www.youtube.com/moippo_official 

Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Тараса Григоровича. Діаметр кратера Т. Г. Шевченко – 137 кілометрів. 1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість — 1256, розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь.

Шевченко 360: Інтерактивна подорож життям і творчістю 

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

 Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.

 Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Головні функції, що виконує мова — комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, емоційна, виражальна тощо.

Cьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови.

За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння. Сьогодні, згідно з Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».

Наша мова є рідною майже для 50 мільйонів чоловік.

Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!

У цей день згадують про подвиг учасників Революції гідності 2013–2014 років та вшановують пам'ять загиблих під час протестів. 

День відзначається щороку 20 лютого згідно з указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

Саме в ці дні під час Революції Гідності протистояння сягнуло свого піку. Цього дня 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану. Свої життя віддали 48 учасників протесту. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Загалом у списках Героїв Небесної Сотні 107 осіб.

День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні". 20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

Події того дня стали кульмінацією Революції Гідності. За неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, відмову від "багатовекторності" у зовнішньополітичному курсі, утвердження розвитку України як демократичної європейської країни заплачено дуже велику ціну – людські життя.

Інформаційно-методичні матеріали "День Героїв Небесної сотни" 

(International Book Giving Day) – це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек. Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу – бібліотеці, другу, членам родини. 

Шановні користувачі!

Запрошуємо вас доєднатись до  Міжнародного дня дарування книжок, що відзначатимемо 14 лютого. Це чудова нагода поділитися радістю читання та підтримати культуру обміну книжками в нашій спільноті.

У цей день ми створимо особливу "Книжкову Шафу", де кожен із вас може залишити книжку, якою бажаєте поділитися з іншими. Приносьте свої улюблені книги або ті, які вам особливо запам'яталися, щоб інші наші читачі змогли насолоджуватися їхнім чарівним світом.

Долучайтеся до нашого заходу, що проводитимемо в бібліотеці МОІППО, де ви зможете почастуватися кавою та чаєм, а також обмінятися враженнями від прочитаних книжок.

Приходьте до бібліотеки 14 лютого та беріть участь у цьому чудовому святі дарування книжок !

Із повагою бібліотекар МОІППО.

Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі. 

Набираюча обертів машина кривавої диктатури, яка прийшла на зміну колишніх «консерваторів» поспішила зламати і ці сміливі починання вільного українського народу. Вже буквально через кілька місяців більшовики увійшли в Київ, Закарпаття окупувала Чехословаччина, а Східну Галичину - поляки. А далі ...

Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію, адже народ, який втратив надію просто зникає. Надію, приміром, втратили нащадки кривавих диктаторів, коли Великий і Могутній Радянський Союз - об’єднання, побудоване зовні на «нових канонах справедливості», а всередині на крові і безглуздих жертвах, звалилося, не залишивши після себе нічого, що могло б його реанімувати.

22-е січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.

21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України».

Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України «братнім російським народом», відповідно до Указу Президента України № 871 / 2014 від 13-го листопада 2014-го року, святу повернули колишню назву. «Відзначати щорічно 22 січня - у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки - День Соборності України. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят” зміну, виключивши абзац другий статті 1.»- йдеться в Указі.

Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з трепетом зберігати цей безцінний скарб! Хай береже нас усіх Господь і слава Йому за цю прекрасну країну - Україну!

Державна установа «Український інститут книги» 2023 року проводить Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію «Національний тиждень читання» під гаслом «Бути своїми», мета якої — консолідувати українське суспільство навколо читання як тренду. 

Всеукраїнська інформаційно-просвітницька тематична акція «Національний тиждень читання».

Під гаслом «Бути своїми» з 4 по 10 грудня 2023 року в Україні пройде Всеукраїнська інформаційно-просвітницька тематична акція «Національний тиждень читання», ініційована Український інститут книги. Мета акції – консолідувати українське суспільство навколо читання як життєвої стратегії.

Бібліотека Миколаївського обласного  інституту післядипломної педагогічної освіти також приєднується до цієї ініціативи та запрошуємо завітати до нас наживо чи віртуально за покликанням:  

4 грудня відкриття віртуальної подорожі «Дивовижні факти про книгу», де ви дізнайтеся Цікаві факти про книги та читання,  яких ви могли не знати, про Музей книги і друкарства України:

-         https://www.youtube.com/watch?v=dklgKRdSTYM;

-         https://museum-portal.com/ua/muzeyi/81_muzey-knigi-i-drukarstva-ukrayini.

Читання є важливим у час миру і добробуту, але ще важливішим – у часи випробувань, які випали на нашу долю через війну. Книжки можуть стати нашим захистом і нашою зброєю, друзями і порадниками, вчителями і лікарями. За допомогою Акції ми хочемо привернути увагу до важливості і приємності читання, надихнути українців відвідати бібліотеку чи книгарню.

Усі, хто бажає взяти участь у всеукраїнському флешмобі до тижня читання з 4 до 10 грудня, запрошуємо розмістити допис або низку дописів (текстові повідомлення, фото і відео) про свої читацькі уподобання, наприклад, опублікувати перелік важливих для вас книжок, чи історію про книгу, яка справила враження, чи міркування про важливість читання у будь-якій із соціальних мереж, використовуючи тематичні хештеги #тижденьчитання2023 #бутисвоїми.

Масові смерті і страждання від голоду в документах подавали як «продовольчі труднощі». У 1934 році була дана вказівка знищити книги РАГСів про реєстрацію смертей за попередні роки. Таким чином було втрачено чи не єдине обʼєктивне джерело інформації про кількість закатованих голодом людей. 

Символом акції стала окопна свічка, адже живий вогонь - це символ пам'яті, це тепло, це надія. Надія на те, що нам вистачить сил вистояти та перемогти. Бо ми – народ-воїн. День пам’яті жертв Голодомору. Запали свічку пам'яті за вбитими голодом. Передай тепло, стань поряд із тим, хто нині бореться, аби більше цього ніколи не сталось. 

Цінності, про які у Європі не говорили, бо вважали їх очевидними, про які в росії мовчали, бо вважали їх небезпечними.

Додоткова інформація: Швидкочитанець 

Свято розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні. У цей день вшановують ченця Києво-Печерського монастиря Нестора Літописця, якого вважають прабатьком української писемності та автором першої фундаментальної історичної праці на українських землях – «Повісті минулих літ». 

Українська мова є однією із слов'янських мов. 

За час свого існування українська пережила не менше пів тисячі циркулярів та указів, постанов і ухвал, розпоряджень та наказів про заборону. Але вона вистояла! І сьогодні, маючи безпрецендентну підтримку за всі роки новітньої історії незалежності, пішла у свій вирішальний контрнаступ. Кожен, говорячи українською, наближає Перемогу!  

23 жовтня

Міжнародний день шкільних бібліотек

Вітаємо з Всеукраїнським Днем бібліотек! Нехай слова книг завжди освітлюють шлях, дарують мудрість і відкривають світ. Бібліотеки - це скарбниці знань, де ми знаходимося скарби в кожному рядку.

Нехай кожен день приносить нову сторінку, де ми можемо рости й вчитися завжди, де світ стає кращим і яскравішим.

Вітаємо всіх, хто зберігає і ділиться знаннями, бібліотекарів та читачів, дорогих друзів. Цей день - наше спільне свято, сповнене мудрості. Зичимо мира, щастя, радості, та натхнення без меж!

Разом ми сила.

Директор інституту Василь Шуляр привітав учасників і запропонував 2024 рік оголосити роком шкільної бібліотеки.

Досвідом роботи поділилися шкільні бібліотекарі: Тетяна Тепчук, завідувач бібліотеки Баштанського ліцею № 1 Баштанської міської ради – «Екологія: тривоги та надії в сучасних реаліях»; Інна Цацук, шкільний бібліотекар Лупарівського ліцею Галицинівської ОТГ – «Книжковий світ у долонях дитини»; Ірина Лемба, завідувач бібліотеки Миколаївської гімназії № 15 Миколаївської міської ради – «Розвиток шкільної бібліотеки в умовах війни».

Інформаційно-просвітницька онлайн-студія 

Презентація "Пес Патрон, екомрія, шкільна бібліотека" 

Щороку з 1 до 31 жовтня в рамках Міжнародного місячника шкільних бібліотек щорічно проводиться Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек (наказ МОН України від 12.08.2014 № 931). З непохитною вірою в перемогу України та усвідомленням руйнівних наслідків війни цьогорічний Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек відбуватиметься під гаслом «Вірю в майбутнє твоє, Україно!». 

Запрошуємо бібліотекарів закладів загальної середньої освіти взяти участь у Всеукраїнському місячнику шкільних бібліотек «ВІРЮ В МАЙБУТНЄ ТВОЄ, УКРАЇНО!», який проходитиме у межах Міжнародного місячника шкільних бібліотек. Для здійснення науково-методичного супроводу організації та проведення місячника фахівцями Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України та Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України підготовлено методичні рекомендації та рекомендаційний бібліографічний список.

Детальніше: http://dnpb.gov.ua/ua/всеукраїнський-місячник-шкільних-бі/ 

У 2023 році йому виповнюється 235 років. 

Миколаїв - місто з багатою історією та культурою, яке засновано в 1789 році на честь святого Миколая, покровителя моряків .

Місто Миколаїв - обласний центр Миколаївської області у південній частині України. Він розташований в місці злиття річок Південний Буг та Інгул і знаходиться в 80-ти кілометрах від Чорного моря. Один з астероїдів, відкритий Кримської астрофізичної обсерваторією, названий на честь міста. 

Миколаїв отримав почесну відзнаку "Місто-герой", відповідний указ Володимир Зеленський підписав 24 березня 2022 року.

Напевно вже багато прочитали історчних книжок про наше місто, але сподіваємося є ще таємниці про які не знали, за цим покликанням ви можете ознайомитися з ТОП-5 цікавих фактів про історію Миколаєва Мій рідний Миколаїв. 

Це інтерактивна дошка, там можете додавати свої коментарі.

 Для того, щоб отримати певну книгу або навчальний матеріал, ви можете виконати наступні кроки:

1. Звернутися до бібліотеки для отримання інформації про наявність потрібних видань.

2. Скористатися послугою ЕДД (електрона доставка документів : http://surl.li/kurbl)

В цей пам’ятний день українці вшановують військових та добровольців, які віддали своє життя за незалежність України — по всій державі приспустять прапори та оголосять загальнонаціональну хвилину мовчання.

Указ про затвердження Дня пам’яті захисників України президент Володимир Зеленський підписав 23 серпня 2019 року.

Дата 29 серпня приурочена до дня найбільших втрат української армії на Донбасі до повномасштабного російського вторгнення — в цей день у 2014 році під час виходу «гуманітарним коридором» російські війська знищили майже всю техніку як у північній колоні Булава, так і в південній колони Вітер. Загинуло понад 250 військових. Обстріл вели з танків, мінометів, гранатометів, стрілецької зброї.

Такі дії Росії є воєнним злочином, оскільки віроломне вбивство в умовах збройного конфлікту порушує статтю 37 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій 1949 року, що забороняє «вбивати, завдавати поранення або брати в полон противника, вдаючись до віроломства».

Символом Дня пам’яті захисників є квітка соняшника, оскільки в серпні 2014 року багато військових загинуло у соняшникових полях.

Методичні рекомендації з усіх навчальних предметів на 2023-2024 н.р. (оновлено)

До початку нового навчального року пропонуємо інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році. Усі матеріали можна переглянути за покликанням erudyt.net/novini/novini-shkilnoi-osviti/metodychni-rekomendatsii-z-usikh-navchalnykh-predmetiv-na-2023-2024-n-r-onovleno.html 

Цьогоріч Україна вдруге відзначатиме День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року. Ця памʼятна дата покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки – у Руській середньовічній державі, центром якої був Київ. 

День Державності України має на меті утвердити зв’язок між нинішніми українцями та їхніми предками, які поколіннями творили націю українського народу.

Це свято має дати зрозуміти всім українцям, що досвід українського державотворення, наша культура, ідентичність та український характер не налічують тисячоліть.

Інформаційні матеріали до Дня Української Державності – 2023 

25 травня чотири роки, як відійшов у вічність відомий український поет, Шевченківський лауреат Дмитро Кремінь Закарпатець став символом українського Причорномор’я. Доля відміряла йому небагато – 66 років, але прожив він їх сповна, на всю глибину поетичного та публіцистичного хисту, ставши символом єдиної, не пошматованої України. Бо ж митець поєднав і у творчості, і в житті два такі несхожі українські регіони – Закарпаття та Миколаївщину. Постать Кременя стала ще одним виявом соборності української душі, коли талант із Верховини не тільки прижився у степовому Причорномор’ї, а й став його поетичним уособленням.

Сьогодні ми вшановуємо його пам’ять, проводячи цикл заходів. До вашої уваги представляю віртуальну виставку-подорож книги з автографом на спомин: Віртуальна виставука книг з автографом автора 

Презентація проєкту MemoryCraft від ГО «Валентність» (Жива сучасна бібліотека - БФ Бібліотечна країна)

Бібліотека Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти  запрошує взяти участь у вебінар-марафону з теми: "Читайте з нами українське!". Захід відбудеться 31 березня 2023 року о 10.00 на платформі Zoom для попередньо зареєстрованих.       

Видавництво «Ранок» раде повідомити, що підготовлені підручники для 6 класу закладів загальної середньої освіти отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ МОН України від 08.03.2023 № 254) та братимуть участь у конкурсному відборі підручників (крім електронних) для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників у 2023–2024 роках (5–6 клас). 

Уже понад рік ми тримаємо освітній фронт України, виборюючи свободу та право обирати своє майбутнє та майбутнє своїх дітей. Ми навчаємо та навчаємося, адаптуємося та вдосконалюємося, створюючи актуальну навчально-методичну літературу (підручники, посібники, інші навчальні матеріали), що сприяють розвитку національної освіти та вихованню нового конкурентоспроможного покоління.

Ознайомитися з підручниками для 6 класу від видавництва «Ранок» можна за посиланням https://i-ranok.weblium.site та в додатку 2 до листа.

Графік вебінарів стійкості «Лайфхаки вчительської роботи в умовах війни» 

Перелік підручників для 5 і 6 класів ЗЗСО за модельними навчальними програмами для 5–9 класів Нової української школи 

Український освітянський видавничий центр «Оріон» попри всі трагічні обставини продовжує продовжує спільну роботу щодо впровадження стандартів НУШ у повсякденну діяльність педагогічної громадськості закладів загальної середньої освіти України.  

Пропонуємо Вашій увазі серію березневих вебінарів «Навчаючись — перемагаємо» наших неймовірних авторів і авторок модельних навчальних програм, підручників і посібників, присвячених актуальним проблемам впровадження засад Нової української школи в 6 класі за умов російської агресії за покликанням drive.google.com/file/d/1T2G8hszBH_4CCC4x0R8FrbkOl7Opsnsq/view?usp=share_link 

Пам'ятна дата встановлена Верховною Радою України у 2017 році, щоб вшанувати мужність та героїзм захисників незалежності, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави. 

День установлений 17 січня 2017 року Верховною Радою України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формуваннь та на підтримку ініціативи громадськості. За відповідну постанову № 4261 «Про встановлення Дня українського добровольця» на пленарному засіданні українського парламенту проголосував 231 народний депутат.

Постановою рекомендовано Кабінету Міністрів розробити із залученням громадськості, а також активних учасників добровольчих формувань, які брали участь у Революції гідності (листопад 2013 — лютий 2014), та затвердити в місячний термін із дня прийняття постанови комплексний план заходів з відзначення на державному рівні Дня українського добровольця. Зокрема передбачено проведення щороку заходів із належного вшанування подвигу українських добровольців; проведення у навчальних закладах, військових частинах, закладах культури тематичних заходів, бесід про масові акції громадського протесту в Україні, що відбувалися в листопаді 2013 — лютому 2014 року, та про участь у них добровольчих формувань.

Нині добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної оборони; ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав завтра. Наша готовність добровільно стати на захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги. 

Інформаційні матеріали від Українського інституту національної пам'яті 

Інтерактивна книжкова виставка 

Лариса Петрівна Косач - майбутня Леся Українка, культова українська письменниця, перекладачка і культурна діячка. Багато її творів визнані шедеврами світової літератури, а в українську вони принесли нові мотиви і мандрівні сюжети з інших культур. Леся Українка писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики. Також працювала в ділянці фольклористики і брала активну участь в українському національному русі. 

Україна - це особистості, які формують обличчя її історії. "Я на гору круту крем'яную буду камінь важкий підіймать. І, несучи вагу ту страшную, буду пісню веселу співать", - ці поетичні рядки не просто метафора, а пронизлива сповідь, непорушне кредо короткого, але яскравого, мов зірковий спалах, життя видатної української письменниці Лесі Українки. 

Леся Українка була переконана, що шлях до національної свідомості залежить, зокрема, і від освіти. У “Листі до товаришів” Леся Українка писала про такі національні ідеї:

• політична воля й освіта народу;

• потреби нашого краю;

• оборона прав народності;

• конечність здобування волі.

Поетеса перевернула уявлення про українську літературу як літературу про селян та кріпаків. Вона дала альтернативу українській літературі й показала, що серед українців є високоінтелектуальні люди із прогресивними ідеями 

Обличчя української історії. Леся Українка. 

“Нова українська школа” публікувала тест, у якому зібрано 15 фактів про письменницю. Пройти тест про життя Лесі Українки пропонуємо за покликанням. 

7 лютого 2023 року з 12:00 до 16:00 відбудеться Онлайн-марафон до Дня безпечного інтернету за підтримки Міністерства освіти і науки України та Міністерства цифрової трансформації.

Марафон буде корисним для освітян та батьків. Участь у заході безкоштовна.

Приєднуйтеся та скористайтеся нагодою:

• почути експертні виступи та отримати корисні поради щодо онлайн-безпеки дітей;

• поставити запитання експертам наживо;

• пройти онлайн-опитування та квест;

• узяти участь у розіграші подарунків.

Під час марафону також будуть представлені можливості цифрових інструментів та платформ Google для безпечного перебування в інтернеті.

Долучайтеся до заходу у вівторок 7 лютого о 12:00 за покликанням.

Програма та корисні матеріали доступні на сайті заходу.

Онлайн-марафон відбудеться в межах співпраці Google Україна, Міністерства освіти і науки України та Міністерства цифрової трансформації. Партнерами марафону є ГО «Ла Страда» та ГО «Безбар’єрність».

Бій під Крутами для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога. 

Тоді, 105 років тому, українські вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ. У той час в Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії.  

Той бій був оборонною операцією, яка зупинила на кілька днів наступ переважних сил ворога. Ця битва символізує патріотизм, стійкість і самопожертву української молоді в боротьбі за державність. 

Тематичні матеріали Українського інституту національної пам'яті

Офіційно встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42.

Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі.

Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це – основоположна віха українського державотворення.

24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991-го. Втім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня відбулося відновлення державної незалежності України. Вперше у XX столітті її проголосила Українська Центральна Рада 22 січня 1918 року IV Універсалом. А за рік, 22 січня 1919-го, на Софійському майдані в Києві відбулося об’єднання в одну державу Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. 

Через невдачу Української революції 1917–1921 років державність зберегти не вдалося. Тому у XX столітті українці змушені були продовжувати боротьбу за неї, аж до відновлення незалежності в 1991-му. 

Інформаційні матеріали до Дня Соборності України – 2023 та 105-ї річниці проголошення незалежності Української Народної Республіки 

Це один із головних державних символів України поряд із прапором і гербом 

Цікаві факти про “Ще не вмерла…”

15 січня 1992-го, президія Верховної Ради затвердила Державний Гімн України на музику Михайла Вербицького.

Пам’ятна дата з ініціативи Українського інституту національної пам’яті відповідно до постанови постанови ВР цьогоріч відзначається на державному рівні.

Гімн у перекладі з грецької мови означає “святкова пісня”. Державний Гімн є одним із державних символів та ідентифікує державу на міжнародних зібраннях, форумах, спортивних змаганнях тощо.

Державним Гімном України є пісня “Ще не вмерла Україна” на слова Павла Чубинського і музику Михайла Вербицького.

У 1863 році в 4-му номері львівського літературно-політичного часопису “Мета” серед інших поезій Тараса Шевченка (“Лічу в неволі…”, “Мені однаково…”, “Весело сонечко ховалось”, “Заповіт”) був надрукований вірш “Ще не вмерла Україна”, і саме тому в Галичині він певний час вважався твором Кобзаря.

Насправді ж автором вірша був український етнограф, громадський діяч, поет Павло Чубинський, який написав його в Києві восени 1862 року.

Цей вірш припав композиторові Михайлу Вербицькому до вподоби як патріотичним змістом, так і легкістю форми.

Уперше майбутній гімн публічно було виконано 10 березня 1865 року також у Перемишлі як заключний концертний номер перших у Галичині світських “вечерниць в пам’ять Тараса”.

Перший запис гімну “Ще не вмерла Україна” відбувся за участі визначного українського оперного співака Модеста Менцинського в жовтні 1910 році в Кельні (Німеччина) на фірмі “Gramophon”.

Під час перших у ХХ столітті національно-визвольних змагань, у період Української революції 1917-1921 рр. – при Українській Центральній Раді, Гетьманаті, Західноукраїнській Народній Республіці, Директорії УНР – український славень утверджується як національний і державницький. Тож творіння Чубинського і Вербицького у виконанні хору під орудою Кирила Стеценка лунало під час проголошення Акту Злуки між УНР і ЗУНР.

Суто офіційне юридичне затвердження пісня “Ще не вмерла Україна” одержала 15 березня 1939 року – як гімн Карпатської України.

Після окупації УНР більшовицькою Росією та після утворення СССР радянські ідеологи вирішили написати окремі гімни для кожної квазіреспубліки в його складі. Варіант використання пісні-гімну часів УНР окупанти відразу відкинули, щоб не викликати патріотичні, самостійницькі настрої серед українців.

Після проголошення Верховною Радою Акта незалежності України, починаючи з 17 вересня 1991 року, Українське радіо розпочинає свої передачі виконанням пісні-гімну “Ще не вмерла Україна”.

А 5 грудня 1991 року вона вперше офіційно зазвучала урочисто на засіданні Верховної Ради України, присвяченому підсумкам Всеукраїнського референдуму та виборам президента у виконанні хору імені Григорія Верьовки під керівництвом Анатолія Авдієвського.

Офіційно “музична редакція” Державного Гімну була прийнята парламентом 15 січня 1992 року. Але тільки

6 березня 2003 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про Державний Гімн України”, запропонований президентом Леонідом Кучмою.

Гімн України набув мегапопулярності під час Помаранчевої революції 2004-го, а особливо Революції Гідності 2013-2014 років.

І нині Державний гімн і надалі об’єднує й надихає українців. Нерідко чуємо його тепер у дуже різному виконанні, починаючи від маленьких діток до бійців, які захищають Вітчизну від російських путінських агресорів.

Символом боротьби зі СНІДом є червона стрічка, яка була задумана весною 1991 року. Її ідея належить художнику Франку Муру. Проект «Червона стрічка» символ співчуття, підтримки і надії на майбутнє без СНІДу 

Ідею організації Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом запропонували у 1987 році Джеймс В. Бунн і Томас Неттер, співробітники з питань громадської інформації, що працювали в Глобальній програмі по боротьбі зі СНІДом при Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ). Вони звернули увагу на темпи поширення епідемії СНІД, оцінили загрозу і можливі катастрофічні наслідки. 

День боротьби зі СНІДом проголошено Всесвітньою організацією охорони здоров'я та вперше відзначено 1 грудня 1988 року. З того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно.

Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему.

Сьогодні ВІЛ – це не вирок. Люди  з вірусом імунодефіциту можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки. Якщо ВІЛ-інфекція діагностується вчасно, відразу розпочинається АРТ і надається необхідне лікування пацієнту, а відтак людині гарантується якісне та повноцінне життя.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це важлива нагода для підняття поінформованості молоді, широких верств населення про проблеми ВІЛ/СНІДу, проблеми людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, звільнення від наркотичної та алкогольної залежності.

Символом боротьби зі СНІДом стала червона стрічка. Як символ боротьби з ВІЛ/СНІД вона була запропонована у 1991 році американським художником Франком Муром, який належить до асоціації «Візуальний СНІД». Вона означає: «Я знаю про проблему ВІЛ/СНІДу і я не байдужий до неї».

Всесвітньо відомою червона стрічка стала у 2000 році на церемонії вручення нагород «Tony Awards». Всі присутні надягли цей символ боротьби з ВІЛ. У пресрелізі проєкту йшлося: «Червона стрічка (перевернене «V») стане символом нашого співчуття, підтримки і надії на майбутнє без ВІЛ. Найбільша надія, пов’язана з цим проєктом, – це те, що до першого грудня, Всесвітнього дня боротьби з ВІЛ/СНІДом, ці стрічки носитимуть у всьому світі».

Щороку в четверту суботу листопада вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2022-му пам’ятна дата припадає на 26 листопада.

Український інститут національної пам’яті оприлюднив інформаційні матеріали до цьогорічних роковин. Інформаційна кампанія на вшанування пам’яті жертв проходитиме під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо».

Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують геноцидні практики.

У нинішній війні Росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – знищення української ідентичності та української нації. І тоді, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. 

Історична довідка

1933 рік для України став часом національної катастрофи, яка поставила націю на межу зникнення. Цей голод не був наслідком стихійного лиха, засухи або неврожаю, а став результатом цілеспрямованої політики комуністичного тоталітарного режиму. Насильницьким вилученням продовольства, блокадою сіл і цілих районів, забороною виїзду за межі України, згортанням сільської торгівлі та репресіями комуністи створили для українців умови, несумісні з життям, і тим самим здійснили масове вбивство голодом.