БІБЛІОТЕКА МОІППО

Вітаємо Вас у бібліотеці!

 Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти!

Дякуємо за те, що відвідали нас на сайті інституту

Запрошуємо скористатися нашими ресурсами

 Будемо раді допомогти у Ваших пошуках

7 квітня - Всесвітній день здоров’я

Мета - підкреслити важливість здоров’я кожної людини і людства в цілому. У наш час здоров’я — це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища. 

У цей день проводяться масові заходи і флешмоби, в багатьох медичних установах лікарі проводять безкоштовні консультації. Кожен бажаючий може прийти і зробити аналізи, перевіривши свій стан здоров'я. 

7 квітня весь світ святкує Всесвітній день здоров'я, який було започатковано на честь створення, а точніше – прийняття статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у 1948 році.

Щороку Всесвітній день здоров’я проходить під знаком однієї, важливої для суспільства теми. Цьогорічна тема Всесвітнього дня здоров’я – «Моє здоров’я, моє право».

Мета святкування — підкреслити важливість здоров'я кожної людини і людства в цілому. У наш час здоров'я — це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища.

Згідно зданими вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% — соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість.

Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби. Висновок такий — необхідність вести здоровий образ життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні, тому що він (здоровий образ) — є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля.

 Додатковий матеріал

Стартує Всеукраїнський проєкт збору книжок «Вільні читають українською!»  

За словами Уповноваженого, за час повномасштабного вторгнення путінськими найманцями було знищено понад 180 мільйонів українських книжок. “Тож маємо об’єднатися, щоб максимально швидко відновити книжкові фонди. Нація освічених переможе!”, - зазначив він. 

Маємо об’єднатися, щоб максимально швидко відновити книжкові фонди. Нація освічених переможе! (Т.Кремінь). 

Про сприяння в реалізації проєкту 

21 березня -    Всесвітній день поезії

Команда Українського інституту книги анонсує проведення всеукраїнської інформаційно-просвітницької акції «Національний тиждень читання. Тиждень поезії», який відбудеться з 16 по 24 березня 2024 р., що охоплює дату святкування Всесвітнього дня поезії (21 березня) 

За словами істориків, у 23-му столітті до нашої ери були створені деякі з найдавніших поем людства. Ці предмети створив Ен-Хеду-ана, і відкриття підтверджується артефактами. Першим відомим поетом і найдавнішим відомим автором була принцеса. Шумерські гімни приписують їй як дочку царя Саргона, який заснував Аккадське царство.

Відомо, що в середньовіччі розвивалися словники рим. Примітно, що Коран, наприклад, значною мірою спирається на рими. Сальвадор Далі якось сказав, що, на його думку, поет першим порівняв щоки молодої дівчини з трояндами. 

Всесвітній день поезії було вирішено відзначати 21 березня на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в 1999 році. Рішення було прийнято. У Парижі, на батьківщині ЮНЕСКО, відбулося святкування Всесвітнього дня поезії.

На думку ЮНЕСКО, поезія має потенціал для вирішення найактуальніших і найглибших духовних питань сучасної людини, але вона потребує значної суспільної уваги. Всесвітній день поезії – це привід для більш широкого звернення до невеликих видавництв і літературних клубів, які повертають вікову поетичну традицію. Це має бути їхня місія.

ЮНЕСКО заявило, що поезія в цей День покликана підвищити її статус як вид мистецтва, який є дійсно сучасним і доступним для всіх.

14 березня                  День українського добровольця

Пам'ятна дата, щоб вшанувати мужність та героїзм захисників незалежності, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави. 

Щороку 14 березня в Україні відзначається День українського добровольця. Ця пам’ятна дата встановлена Верховною Радою України у 2017 році для вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

Дата 14 березня була обрана не випадково. Саме цього дня 2014 року до бази в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності рушили на схід України перші 500 бійців-добровольців для формування першого добровольчого батальйону. Внесок добровольчих формувань у захист незалежності України під час збройної агресії РФ на сході нашої держави у 2014 році важко переоцінити. Навесні 2014 року була зафіксована рекордна явка у військкомати країни. Саме завдяки добровольцям, їхній мужності, відданості національним інтересам і патріотизму вдалося зупинити російського агресора. Загалом у боях 2014–2015 років російсько-української війни на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів, які дали змогу провести мобілізацію, брали участь в оборонних та наступальних операціях і рятували країну від загибелі.

Згадаймо також й Революцію Гідності, коли патріоти за покликом відповідальності перед країною, пішли на протест проти антидержавної політики тодішнього керівництва та його рішення проти європейського майбутнього. 10 років тому у Києві розстріляли Небесну Сотню, а у Крим зайшли російські військові. Активісти Євромайдану стали також одними з перших добровольців, які боронили Україну.

Після того, як Кабінет Міністрів України постановою від 29 грудня 2021 року, № 1449 затвердив «Положення про добровольчі формування територіальних громад», в Україні почали створюватися перші добровольчі об’єднання для територіальної оборони. Новий розвиток добровольчому руху надав Закон України «Про основи національного спротиву», ухвалений 16 липня 2021 року.

24 лютого 2022 року росія розпочала широкомасштабне військове вторгнення на територію України. Країна-агресор знищує все живе, руйнує міста, інфраструктуру, вбиває, чинить злочини на окупованих територіях. Відповіддю на вторгнення знову став масштабний добровольчий рух. Сотні тисяч українців добровільно стали на захист Батьківщини, вступаючи до лав Збройних Сил України та територіальної оборони. Десятки тисяч повернулися з-за кордону та захищають країну від російського агресора і здобувають перемогу кров’ю і потом. Як зазначив Президент Володимир Зеленський «Сьогодні добровольцями є всі, хто відчуває вільний поклик до захисту України». Потужна підтримка Збройних Сил усім народом України, волонтерський рух, згуртованість усіх наших людей – це наші передумови Перемоги та звільнення країни. Зараз, коли окупанти ще на нашій землі, ми маємо захищати кожен її метр, кожну частинку нашого серця, українського серця, української душі…

І сьогодні ми вшановуємо величезний подвиг добровольців. Ми маємо обов’язково Перемогти і присвятити цю Перемогу насамперед усім тим, кого вже немає поруч.

День українського добровольця 

Обласна студія «Шляхами Т. Шевченка: життя, творчість, спадщина»

11 березня 2024 року у змішаному форматі відбулася обласна студія «Шляхами Т. Шевченка: життя, творчість, спадщина» з нагоди 210-річчя від дня народження письменника.

Модератор – провідний бібліотекар Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Олена Підкопай.

Мета заходу: розглянути творчу спадщину Т. Г. Шевченка, осмислити його феномен у культурно-історичному аспекті.

У студії  брали учать: Світлана Євдокимова, учитель української мови та літератури, учні, випускники Лупарівського ліцею Галицинівської сільської ради Миколаївського району; Людмила Носенко, учитель фізики, учні 8-Б класу Миколаївського ліцею № 38 ім. В. Д. Чайки Миколаївської міської ради;  Світлана Маслова, бібліотекар, учні 10-Б класу Єланецького ліцею № 1 Єланецької селищної ради Вознесенського району Миколаївської області.

Бібліотекарі і педагоги об’єдналися, щоб ушанувати пам’ять великого Кобзаря, художника, громадського діяча, удосконалити знання про його життєвий і  творчий шлях.

Щиро дякуємо учасникам за плідну роботу, творчі ідеї, що надихають. Не забуваймо про Т. Г. Шевченка, досліджуймо його твори та знаходьмо в них віддзеркалення сили й мудрості!

        Запис можна переглянути на ютуб-каналі МОІППО: https://www.youtube.com/moippo_official 

День пам’яті Тараса Шевченка

Щорічно 9 та 10 березня, відповідно до дня народження і смерті, увесь світ, а особливо Україна, вшановує пам’ять Тараса Григоровича Шевченка – класика української літератури. 

Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Тараса Григоровича. Діаметр кратера Т. Г. Шевченко – 137 кілометрів. 1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість — 1256, розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь.

Шевченко 360: Інтерактивна подорож життям і творчістю 

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

Ти велична і проста.

Ти стара і вічно нова.

Ти могутня, рідна мово!

Мова – матері уста. (І. Багряний

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

 Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.

 Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Головні функції, що виконує мова — комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, емоційна, виражальна тощо.

Cьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови.

За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння. Сьогодні, згідно з Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».

Наша мова є рідною майже для 50 мільйонів чоловік.

Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!

 20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні 

У цей день згадують про подвиг учасників Революції гідності 2013–2014 років та вшановують пам'ять загиблих під час протестів. 

День відзначається щороку 20 лютого згідно з указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

Саме в ці дні під час Революції Гідності протистояння сягнуло свого піку. Цього дня 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану. Свої життя віддали 48 учасників протесту. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Загалом у списках Героїв Небесної Сотні 107 осіб.

День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні". 20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

Події того дня стали кульмінацією Революції Гідності. За неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, відмову від "багатовекторності" у зовнішньополітичному курсі, утвердження розвитку України як демократичної європейської країни заплачено дуже велику ціну – людські життя.

Інформаційно-методичні матеріали "День Героїв Небесної сотни" 

14 лютого Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day) 

(International Book Giving Day) – це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек. Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу – бібліотеці, другу, членам родини. 

Шановні користувачі!

Запрошуємо вас доєднатись до  Міжнародного дня дарування книжок, що відзначатимемо 14 лютого. Це чудова нагода поділитися радістю читання та підтримати культуру обміну книжками в нашій спільноті.

У цей день ми створимо особливу "Книжкову Шафу", де кожен із вас може залишити книжку, якою бажаєте поділитися з іншими. Приносьте свої улюблені книги або ті, які вам особливо запам'яталися, щоб інші наші читачі змогли насолоджуватися їхнім чарівним світом.

Долучайтеся до нашого заходу, що проводитимемо в бібліотеці МОІППО, де ви зможете почастуватися кавою та чаєм, а також обмінятися враженнями від прочитаних книжок.

Приходьте до бібліотеки 14 лютого та беріть участь у цьому чудовому святі дарування книжок !

Із повагою бібліотекар МОІППО.

Щорічно 29 січня відзначають річницю бою під Крутами.

29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії. 

Бій під Крутами тривав близько шести годин, у ньому загинули від 70 до 100 бійців з української сторони. Втрати більшовицьких військ тоді сягнули 300 людей. Українці затримали росіян на чотири дні, що дало змогу укласти Берестецький мирний договір.

Крути | Пишемо Історію 

22 січня -                    День Соборності

Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси.

Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі. 

Набираюча обертів машина кривавої диктатури, яка прийшла на зміну колишніх «консерваторів» поспішила зламати і ці сміливі починання вільного українського народу. Вже буквально через кілька місяців більшовики увійшли в Київ, Закарпаття окупувала Чехословаччина, а Східну Галичину - поляки. А далі ...

Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію, адже народ, який втратив надію просто зникає. Надію, приміром, втратили нащадки кривавих диктаторів, коли Великий і Могутній Радянський Союз - об’єднання, побудоване зовні на «нових канонах справедливості», а всередині на крові і безглуздих жертвах, звалилося, не залишивши після себе нічого, що могло б його реанімувати.

22-е січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.

21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України».

Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України «братнім російським народом», відповідно до Указу Президента України № 871 / 2014 від 13-го листопада 2014-го року, святу повернули колишню назву. «Відзначати щорічно 22 січня - у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки - День Соборності України. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят” зміну, виключивши абзац другий статті 1.»- йдеться в Указі.

Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з трепетом зберігати цей безцінний скарб! Хай береже нас усіх Господь і слава Йому за цю прекрасну країну - Україну!

Всеукраїнська інформаційно-просвітницька тематична акція «Національний тиждень читання».

Під гаслом «Бути своїми» з 4 по 10 грудня 2023 року в Україні пройде Всеукраїнська інформаційно-просвітницька тематична акція «Національний тиждень читання», ініційована Український інститут книги. Мета акції – консолідувати українське суспільство навколо читання як життєвої стратегії.

Бібліотека Миколаївського обласного  інституту післядипломної педагогічної освіти також приєднується до цієї ініціативи та запрошуємо завітати до нас наживо чи віртуально за покликанням:  

4 грудня відкриття віртуальної подорожі «Дивовижні факти про книгу», де ви дізнайтеся Цікаві факти про книги та читання,  яких ви могли не знати, про Музей книги і друкарства України:

-         https://www.youtube.com/watch?v=dklgKRdSTYM;

-         https://museum-portal.com/ua/muzeyi/81_muzey-knigi-i-drukarstva-ukrayini.

Читання є важливим у час миру і добробуту, але ще важливішим – у часи випробувань, які випали на нашу долю через війну. Книжки можуть стати нашим захистом і нашою зброєю, друзями і порадниками, вчителями і лікарями. За допомогою Акції ми хочемо привернути увагу до важливості і приємності читання, надихнути українців відвідати бібліотеку чи книгарню.

Усі, хто бажає взяти участь у всеукраїнському флешмобі до тижня читання з 4 до 10 грудня, запрошуємо розмістити допис або низку дописів (текстові повідомлення, фото і відео) про свої читацькі уподобання, наприклад, опублікувати перелік важливих для вас книжок, чи історію про книгу, яка справила враження, чи міркування про важливість читання у будь-якій із соціальних мереж, використовуючи тематичні хештеги #тижденьчитання2023 #бутисвоїми.

День пам’яті жертв голодомору - 

25 листопада

У четверту суботу листопада українці по всьому світу вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових голодів 1921-1923 та 1946-1947 років. 

На жаль, історія повторюється. У 2023 році День пам’яті жертв Голодомору має особливе значення. 

Сучасна трагедія українського народу наочно демонструє, що ніколи не можна пробачати та забувати злочини проти людства. Геноцид має бути засуджений усім світом, а невинні жертви — вшановані. 

У ХХ столітті Україна потерпала від штучних голодоморів, які організувала радянська влада з метою знищити український народ. Найбільша кількість жертв голодомору припадає на болісні і трагічні 1932-1933 роки. 

Масові смерті і страждання від голоду в документах подавали як «продовольчі труднощі». У 1934 році була дана вказівка знищити книги РАГСів про реєстрацію смертей за попередні роки. Таким чином було втрачено чи не єдине обʼєктивне джерело інформації про кількість закатованих голодом людей. 

Символом акції стала окопна свічка, адже живий вогонь - це символ пам'яті, це тепло, це надія. Надія на те, що нам вистачить сил вистояти та перемогти. Бо ми – народ-воїн. День пам’яті жертв Голодомору. Запали свічку пам'яті за вбитими голодом. Передай тепло, стань поряд із тим, хто нині бореться, аби більше цього ніколи не сталось. 

21 листопада  - День Гідності та Свободи

Цей день відзначається згідно з указом президента України No872/2014 від 13.11.2014 року.

Цей день установлено "з метою збереження та донесення до сучасного та майбутнього поколінь інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, утвердження ідеалів свободи й демократії, а також віддання шани патріотизму та мужності громадян, які восени 2004-го й у листопаді 2013-го – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав та свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору".

10 років тому, 21 листопада 2013 року, на майдан Незалежності у Києві вийшли кілька сотень людей, щоб висловити свій протест проти рішення влади, яке загрожувало Україні втратою незалежності та перекреслювало її європейське майбутнє. Того листопадового вечора ніхто не здогадувався, що в історії не тільки України, а й усього світу починається новий етап і що події, які відбуватимуться наступні 94 дні – перший крок на шляху до драматичних геополітичних змін. Їх тригером стало продовження боротьби українського народу, що велася не за матеріальні блага чи владу, а духовні цінності – Гідність і Свободу. Цінності, про які у Європі не говорили, бо вважали їх очевидними, про які в росії мовчали, бо вважали їх небезпечними.

Додоткова інформація: Швидкочитанець 

27 жовтня – День української писемності та мови

Свято розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні. У цей день вшановують ченця Києво-Печерського монастиря Нестора Літописця, якого вважають прабатьком української писемності та автором першої фундаментальної історичної праці на українських землях – «Повісті минулих літ». Українська мова є однією із слов'янських мов. 

За час свого існування українська пережила не менше пів тисячі циркулярів та указів, постанов і ухвал, розпоряджень та наказів про заборону. Але вона вистояла! І сьогодні, маючи безпрецендентну підтримку за всі роки новітньої історії незалежності, пішла у свій вирішальний контрнаступ. Кожен, говорячи українською, наближає Перемогу!  

23 жовтня

Міжнародний день шкільних бібліотек

Засновником цієї календарної події виступає всесвітня організація ЮНЕСКО, за ініціативою Міжнародної асоціації шкільних бібліотек і вперше свято було проведено в 1999-му році. Дата святкування Міжнародного дня шкільних бібліотек в багатьох країнах, зокрема і в Україні - щорічно в четвертий понеділок жовтня. 

Вітаємо з Всеукраїнським Днем бібліотек! Нехай слова книг завжди освітлюють шлях, дарують мудрість і відкривають світ. Бібліотеки - це скарбниці знань, де ми знаходимося скарби в кожному рядку.

Нехай кожен день приносить нову сторінку, де ми можемо рости й вчитися завжди, де світ стає кращим і яскравішим.

Вітаємо всіх, хто зберігає і ділиться знаннями, бібліотекарів та читачів, дорогих друзів. Цей день - наше спільне свято, сповнене мудрості. Зичимо мира, щастя, радості, та натхнення без меж!

Разом ми сила.

29 вересня 2023 року на базі МОІППО проведено інформаційно-просвітницьку онлайн-студію «Пес Патрон, екомрія, шкільна бібліотека» до Всеукраїнського дня бібліотек.

Директор інституту Василь Шуляр привітав учасників і запропонував 2024 рік оголосити роком шкільної бібліотеки.

Досвідом роботи поділилися шкільні бібліотекарі: Тетяна Тепчук, завідувач бібліотеки Баштанського ліцею № 1 Баштанської міської ради – «Екологія: тривоги та надії в сучасних реаліях»; Інна Цацук, шкільний бібліотекар Лупарівського ліцею Галицинівської ОТГ – «Книжковий світ у долонях дитини»; Ірина Лемба, завідувач бібліотеки Миколаївської гімназії № 15 Миколаївської міської ради – «Розвиток шкільної бібліотеки в умовах війни».

Інформаційно-просвітницька онлайн-студія 

Презентація "Пес Патрон, екомрія, шкільна бібліотека" 

ДО УВАГИ ПРАЦІВНИКІВ ШКІЛЬНИХ БІБЛІОТЕК!

Щороку з 1 до 31 жовтня в рамках Міжнародного місячника шкільних бібліотек щорічно проводиться Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек (наказ МОН України від 12.08.2014 № 931). З непохитною вірою в перемогу України та усвідомленням руйнівних наслідків війни цьогорічний Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек відбуватиметься під гаслом «Вірю в майбутнє твоє, Україно!». 

Запрошуємо бібліотекарів закладів загальної середньої освіти взяти участь у Всеукраїнському місячнику шкільних бібліотек «ВІРЮ В МАЙБУТНЄ ТВОЄ, УКРАЇНО!», який проходитиме у межах Міжнародного місячника шкільних бібліотек. Для здійснення науково-методичного супроводу організації та проведення місячника фахівцями Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України та Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України підготовлено методичні рекомендації та рекомендаційний бібліографічний список.

Детальніше: http://dnpb.gov.ua/ua/всеукраїнський-місячник-шкільних-бі/ 

Миколаїв щороку у другу суботу вересня святкує своє свято – День міста

У 2023 році День міста Миколаїв припадає на 9 вересня і виповнюється 235 років. 

Миколаїв - місто з багатою історією та культурою, яке засновано в 1789 році на честь святого Миколая, покровителя моряків .

Місто Миколаїв - обласний центр Миколаївської області у південній частині України. Він розташований в місці злиття річок Південний Буг та Інгул і знаходиться в 80-ти кілометрах від Чорного моря. Один з астероїдів, відкритий Кримської астрофізичної обсерваторією, названий на честь міста. 

Миколаїв отримав почесну відзнаку "Місто-герой", відповідний указ Володимир Зеленський підписав 24 березня 2022 року.

Напевно вже багато прочитали історчних книжок про наше місто, але сподіваємося є ще таємниці про які не знали, за цим покликанням ви можете ознайомитися з ТОП-5 цікавих фактів про історію Миколаєва Мій рідний Миколаїв

Це інтерактивна дошка, там можете додавати свої коментарі.

Новинки до нового навчального року 2023/2024 НУШ

Дорогі друзі та колеги! Я хочу поділитися з вами корисною інформацією щодо отримання навчально-методичної літератури від видавництв. Бібліотека інституту МОІППО завжди прагне підвищити рівень освіти та професійної компетентності співробітників, і одним зі способів цього досягнення є доступ до актуальних навчальних матеріалів. Ми докладаємо зусиль, щоб забезпечити вас необхідними ресурсами для досягнення успіху в наших професіях і в навчанні.

 Для того, щоб отримати певну книгу або навчальний матеріал, ви можете виконати наступні кроки:

1. Звернутися до бібліотеки для отримання інформації про наявність потрібних видань.

2. Скористатися послугою ЕДД (електрона доставка документів : http://surl.li/kurbl)

По всій країні приспустять прапори. Сьогодні День пам’яті захисників України

В цей пам’ятний день українці вшановують військових та добровольців, які віддали своє життя за незалежність України — по всій державі приспустять прапори та оголосять загальнонаціональну хвилину мовчання.

Указ про затвердження Дня пам’яті захисників України президент Володимир Зеленський підписав 23 серпня 2019 року.

Дата 29 серпня приурочена до дня найбільших втрат української армії на Донбасі до повномасштабного російського вторгнення — в цей день у 2014 році під час виходу «гуманітарним коридором» російські війська знищили майже всю техніку як у північній колоні Булава, так і в південній колони Вітер. Загинуло понад 250 військових. Обстріл вели з танків, мінометів, гранатометів, стрілецької зброї.

Такі дії Росії є воєнним злочином, оскільки віроломне вбивство в умовах збройного конфлікту порушує статтю 37 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій 1949 року, що забороняє «вбивати, завдавати поранення або брати в полон противника, вдаючись до віроломства».

Символом Дня пам’яті захисників є квітка соняшника, оскільки в серпні 2014 року багато військових загинуло у соняшникових полях.

Методичні рекомендації з усіх навчальних предметів на 2023-2024 н.р. (оновлено)

До початку нового навчального року пропонуємо інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році. Усі матеріали можна переглянути за покликанням erudyt.net/novini/novini-shkilnoi-osviti/metodychni-rekomendatsii-z-usikh-navchalnykh-predmetiv-na-2023-2024-n-r-onovleno.html 

28 липня – День Української Державності

Як передає Укрінформ, запровадити нове державне свято, яке відзначатиметься у день хрещення Київської Русі-України 28 липня, запропонував торік Президент Володимир Зеленський під час урочистостей з нагоди Дня Незалежності України. Тоді ж Глава Держави підписав відповідний указ. 

Інформаційні матеріали до Дня Української Державності – 2023 

Цьогоріч Україна вдруге відзначатиме День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року. Ця памʼятна дата покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки – у Руській середньовічній державі, центром якої був Київ. 

День Державності України має на меті утвердити зв’язок між нинішніми українцями та їхніми предками, які поколіннями творили націю українського народу.

Це свято має дати зрозуміти всім українцям, що досвід українського державотворення, наша культура, ідентичність та український характер не налічують тисячоліть.

Матеріали для проведення Дня знань та першого уроку у 2023-2024 році

Щорічно 28 червня в Україні святкують важливе державне свято — День Конституції України 

Цьогоріч основному державному документу, Конституції України, виповнюється 27 років. 

9 фактів про Конституцію України, про які варто знати та розповісти дітям.

1. Процес підготовки чинної Конституції України тривав шість років. Робота розпочалася 1990 року, усього було розглянуто 15 проєктів від різних політичних партій, Конституційної комісії та науковців. Після того як текст було затверджено на попередньому голосуванні й відправлено на доопрацювання, Конституційна комісія внесла до нього понад шість тисяч правок. Для цього їй три місяці довелося працювати без вихідних у режимі тринадцятигодинного робочого дня.

2. Історичне засідання Верховної Ради, на якому було прийнято Конституцію, тривало 24 години. Парламент вирішив розглянути це питання на одному засіданні, без перерв. Голосування відбувалося за кожною статтею окремо і за цілими розділами. Конституція отримала 315 депутатських голосів за з 300 необхідних.

3. Україна як незалежна держава прожила без власної Конституції практично п'ять років і стала останньою з пострадянських країн, де прийняли Конституцію – основу української держави, де написано, що країна існує для людей, але не навпаки.

4. Чинна Конституція України мала чимало попередниць. Ще у 1710 році було створено відому Конституцію гетьмана Пилипа Орлика. Вона, на жаль, так і не набула чинності, але вважається однією з перших європейських конституцій нового часу.

У 1918 році, в останній день свого існування, Центральна Рада ухвалила Статут про державний устрій, права і вільності УНР, тобто Конституцію УНР.

Гетьман Скоропадський, очоливши Українську Державу, теж розробив свою конституцію – Закон про тимчасовий державний устрій країни.

У тому ж 1918 році ухвалили Малу Конституцію Західноукраїнської Народної Республіки, а у 1939-му — Конституційні закони Карпатської України. І це ще без урахування конституцій УРСР.

Конституція Пилипа Орлика повністю називалася «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького» і складалася з преамбули й 16 статей, була написана латиною і староукраїнською мовою. Рукописні версії (оригінал) історичного документа знаходяться не в Україні, і тільки у 2021-му зі Швеції доставили документ на латині для тимчасової експозиції в Софійському Соборі з 16 серпня по 14 листопада.

Експозиція Конституції Орлика в Софійському Соборі (фото: president.gov.ua)

5. 22 серпня 2011 року в Києві відбулася презентація першої мініатюрної Конституції України. Мініатюра має розмір 21х32 мм і складається зі 160 сторінок, на яких тушшю вручну написано близько 9,5 тисяч букв. Виготовлена зі спеціального надтонкого паперу, мініверсія головного закону країни міститься в чохлі з зображенням герба. Зберігається вона в Музеї книги й друкарства.

6. У 2019 році з’явилася перша електронна Конституція України для дітей у вигляді коміксів. Її авторами стали відомі письменники й популяризатори української історії брати Капранови, а художником – Олександр Костенко. Цей варіант було одразу викладено у вільний доступ в інтернеті.

7. День Конституції – це єдине державне свято, яке згадується в самій Конституції.

8. Кожен Президент України складає присягу, поклавши одну руку на Конституцію України, а другу – на Пересопницьке Євангеліє.

9. 21 червня 1996-го було прийнято доповнення спікера Олександра Мороза про виключне право народу визначати і змінювати конституційний лад і про те, що це право не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

День скорботи тa надання почестей пам'ятi жертв війни в Україні

Друга світова війна (01.09.1939 – 02.09.1945) – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Саме як страшну трагедію її пам'ятають і згадують в усьому світі.  

Щороку 22 червня український народ відзначає День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. Згідно з указом Президента України від 17 листопада 2000 року, день встановлено з метою: «…всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності … на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань…». 

Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси і часом вбивати інших українців. У розгромі нацизму брали участь українські солдати в лавах Радянської армії (понад 6 млн), вояки УПА (понад 100 тис.). Друга світова війна для України не обмежувалася лише бойовими діями та окупацією її сучасної території, а й включала участь українців у бойових діях на всіх воєнних театрах. Українці і вихідці з України перебували у військових з'єднаннях інших держав: Польщі (120 тис. у 1939 р.), США (до 80 тис. у 1945 р.), Канади (до 45 тис. у 1945 р.), Франції (до 5 тис. у 1940 році). З різних причин українці воювали і по інший бік: у військах Німеччини (від 600 осіб у 1939 році до 250 тис. у 1941–1945 рр.), Румунії (24 тис.), Угорщини (до 20 тис.), Словаччини (до 2 тис.), Хорватії (1,5 тис.). 

За даними українських істориків, прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять 8-10 млн осіб, загальні демографічні – понад 13 млн, економічні – 285 млн тогочасних рублів. За кілька місяців бойових дій територія України була повністю завойована. Мільйони людей опинилися в окупації, надалі з тавром "зрадників" прийнявши на себе тягар лихоліття, поки країна збиралася із силами.

Друга світова війна відкрила для українців руйнівну "силу" обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України (Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл тощо). Разом з тим тривалий час замовчувались численні злочини комуністичного режиму на нашій землі (розстріли політичних в'язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу і знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих у море разом із санітарними машинами, тощо).

Таке відбувалося по всій Україні. Документальне підтвердження знаходимо в унікальному багатотомному історико-меморіальному виданні "Книга Пам'яті України", на сторінках якого увічнені імена мільйонів загиблих. У 250 томах за областями, за кожним населеним пунктом подані імена полеглих. Дати мобілізації і загибелі воїнів указують на дуже короткий бойовий шлях, а за прізвищами бачимо великі родини.

У зруйнованих війною селах, містах і містечках залишалися матері, дружини з малими дітьми, переважна більшість яких незабаром ставали вдовами, а діти – сиротами. На них чекали тяжкі випробування повоєнних років.

Таким є Український вимір Перемоги.

Сьогодення історії нашої держави навчає нас особливо гостро усвідомлювати ціну свободи, миру та безпеки. Тож священним обов’язком кожного із нас є – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв зі зброєю в руках наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.

Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!

День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні 

1 червня відзначається Міжнародний день захисту дітей – «International Day for Protection of Children» ‒ прекрасне свято радості та надії

Діти - це головна радість і надія для батьків. Вони справжнє майбутнє не тільки для держави, а й для всього світу. Саме в дітях продовження роду людського й здійснення своїх мрій і сподівань на краще. Дорослі прагнуть, щоб діти зросли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край.

З історії Дня захисту дітей

Міжнародний день захисту дітей – це одне з найстаріших міжнародних свят. За однією із версій, у 1925 році Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско зібрав групу китайських дітей-сиріт і влаштував для них святкування Дуань-у Цзе (Фестиваль човнів-драконів), яке якраз припала на 1-ше червня. Завдяки щасливому випадку цей день збігся із часом проведення «дитячої» конференції в Женеві. 

Відзначення свята в Україні
В Україні цей день відзначається із 1998 року. У 1991 році Україна приєдналася до Конвенції ООН про права дитини, згідно з якою кожна держава зобов'язана поважати та заохочувати право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті, забезпечувати їй повноцінне дозвілля й відпочинок та сприяти наданню для цього відповідних можливостей.
Проте сьогодні перед Україною постають нові виклики у сфері захисту прав дітей у зв'язку з ескалацією насильства, бойових дій на території областей нашої держави.
Кожна дитина має повне право бути захищеною, розвиватися й навчатися для кращого майбутнього. І сьогодні – це не лише веселе свято для самих дітей, а й нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, прагнути, щоб усі діти росли щасливими і в майбутньому стали хорошими батьками і громадянами своєї країни.

Те, чого ви могли не знати: цікаві факти про День захисту дітей 

Кремінь Дмитро Дмитрович

25.05.1953-2019

Він нікому не шкодував часу та уваги. Став своїм у Миколаєві, як не переставав бути своїм на Закарпатті 

25 травня чотири роки, як відійшов у вічність відомий український поет, Шевченківський лауреат Дмитро Кремінь Закарпатець став символом українського Причорномор’я. Доля відміряла йому небагато – 66 років, але прожив він їх сповна, на всю глибину поетичного та публіцистичного хисту, ставши символом єдиної, не пошматованої України. Бо ж митець поєднав і у творчості, і в житті два такі несхожі українські регіони – Закарпаття та Миколаївщину. Постать Кременя стала ще одним виявом соборності української душі, коли талант із Верховини не тільки прижився у степовому Причорномор’ї, а й став його поетичним уособленням.

Сьогодні ми вшановуємо його пам’ять, проводячи цикл заходів. До вашої уваги представляю віртуальну виставку-подорож книги з автографом на спомин: Віртуальна виставука книг з автографом автора 

Львівська обласна бібліотека для дітей провела вебінар-практикум: «Інформаційні технології як засіб підвищення мотивації до читання»

1) Використання сервісів: Kahoot, StoryboardThat; Quiver в роботі з книгою - Надія Гарасимчук, провідний бібліотекар відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів.

2)  Бібліотекарі у світі коду: програмуємо у  Scratch  – Оксана Петелько, зав. відділом інформаційних технологій та електронних ресурсів.

Це ресурси за допомогою яких можна створювати комікс, розмальовки, вікторини та навіть спробувати програмування.

Тож беріть до уваги та використовуйте в своїй роботі з дітьми.

Вебінар транслюватиметься на сторінці Української бібліотечної асоціації у Фейсбуці https://www.facebook.com/ula.org.ua 

Валентина Мержиєвська - освітянка, співзасновниця альтернативної школи БеркоШко, авторка подкастів «ПереФарбований лис» і «Валентність» Презентація проєкту MemoryCraft від ГО «Валентність» (Жива сучасна бібліотека - БФ Бібліотечна країна

Методичний семінар «Шляхи вдосконалення професійних компетентностей бібліотекарів в умовах сьогодення» 

«Чорнобиль-довгий слід трагедії» 

26-го квітня в Україні будуть згадувати про  аварію на Чорнобильській АЕС, 37 років потому 1986-му році стався вибух на четвертому енергоблоці атомної електростанції.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Вже можемо судити, що і як змінилося з тієї пори, коли сталася аварія, яка забрала життя багатьох людей та спричинила масштабну екологічну катастрофу.  Але безперечним є одне – у Чорнобильській історії є точний час початку, але немає точного часу закінчення.

Презентація однієї книги.mp4

Шановні колеги!

Провідні освітянські бібліотеки як сучасні науково-інформаційні та культурно-освітні центри для забезпечення фахових та інших потреб своїх користувачів в отриманні найновішої актуальної інформації створюють широкий спектр інтелектуального продукту і реалізують його у своїх   виданнях. Для їх презентації фахівцями ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського НАПН України підготовлено віртуальну книжкову виставку "Видавнича діяльність провідних освітянських бібліотек" (2022) 

З 27 березня до 2 квітня триватиме Всеукраїнський тиждень дитячого читання

Адже Всеукраїнський тиждень дитячого читання — це подія, яка має на меті підвищення у суспільстві статусу читання, книги, бібліотеки як ціннісних орієнтирів, інтелектуальних продуктів, що мають бути в полі зору кожного сучасного успішного свідомого українця.

Бібліотека Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти  запрошує взяти участь у вебінар-марафону з теми: "Читайте з нами українське!". Захід відбудеться 31 березня 2023 року о 10.00 за покликанням до конференції Zoom        

https://us02web.zoom.us/j/83396580342?pwd=NkhJNjdOMmN0MkZrZDhHQ2kwNWY3dz09

Видавництво «Ранок» раде повідомити, що підготовлені підручники для 6 класу закладів загальної середньої освіти отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ МОН України від 08.03.2023 № 254) та братимуть участь у конкурсному відборі підручників (крім електронних) для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників у 2023–2024 роках (5–6 клас). 

Уже понад рік ми тримаємо освітній фронт України, виборюючи свободу та право обирати своє майбутнє та майбутнє своїх дітей. Ми навчаємо та навчаємося, адаптуємося та вдосконалюємося, створюючи актуальну навчально-методичну літературу (підручники, посібники, інші навчальні матеріали), що сприяють розвитку національної освіти та вихованню нового конкурентоспроможного покоління.

Ознайомитися з підручниками для 6 класу від видавництва «Ранок» можна за посиланням https://i-ranok.weblium.site та в додатку 2 до листа.

Графік вебінарів стійкості «Лайфхаки вчительської роботи в умовах війни» 

Перелік підручників для 5 і 6 класів ЗЗСО за модельними навчальними програмами для 5–9 класів Нової української школи 

Український освітянський видавничий центр «Оріон» попри всі трагічні обставини продовжує продовжує спільну роботу щодо впровадження стандартів НУШ у повсякденну діяльність педагогічної громадськості закладів загальної середньої освіти України.  

Пропонуємо Вашій увазі серію березневих вебінарів «Навчаючись — перемагаємо» наших неймовірних авторів і авторок модельних навчальних програм, підручників і посібників, присвячених актуальним проблемам впровадження засад Нової української школи в 6 класі за умов російської агресії за покликанням drive.google.com/file/d/1T2G8hszBH_4CCC4x0R8FrbkOl7Opsnsq/view?usp=share_link 

14 березня в Україні відзначається День українського добровольця 

Пам'ятна дата встановлена Верховною Радою України у 2017 році, щоб вшанувати мужність та героїзм захисників незалежності, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави. 

День установлений 17 січня 2017 року Верховною Радою України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формуваннь та на підтримку ініціативи громадськості. За відповідну постанову № 4261 «Про встановлення Дня українського добровольця» на пленарному засіданні українського парламенту проголосував 231 народний депутат.

Постановою рекомендовано Кабінету Міністрів розробити із залученням громадськості, а також активних учасників добровольчих формувань, які брали участь у Революції гідності (листопад 2013 — лютий 2014), та затвердити в місячний термін із дня прийняття постанови комплексний план заходів з відзначення на державному рівні Дня українського добровольця. Зокрема передбачено проведення щороку заходів із належного вшанування подвигу українських добровольців; проведення у навчальних закладах, військових частинах, закладах культури тематичних заходів, бесід про масові акції громадського протесту в Україні, що відбувалися в листопаді 2013 — лютому 2014 року, та про участь у них добровольчих формувань.

Нині добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної оборони; ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав завтра. Наша готовність добровільно стати на захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги. 

Інформаційні матеріали від Українського інституту національної пам'яті 

Інтерактивна книжкова виставка 

Інформаційна хвилинка

Щодо Розпорядження Кабінету міністрів України від 20 грудня 2022 р. No 1163-р «Про схвалення Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та затвердження операційного плану заходів на 2022—2024 роки з її реалізації».

Бібліотека долучається до питання впровадження цієї Стратегій і підготувала інформаційни записник "Гендерна проблематика у творчості українських письменників".

Літературна творчість — благодатний простір для розвитку й реалізації прогресивних ідей. Тому багато хто досліджував як класичні, так і новаторські тексти крізь призму жанру. Альтернативу патріархальному образу жінки в українській літературі створили емансиповані жіночі постаті. Феміністські ідеї сигналізували про потребу в новому просторі, нових соціальних взаємодіях і ціннісних орієнтаціях – і, у свою чергу, дедалі більше стають реальними взаємодіями, цінностями, рішеннями, моделями поведінки. Упорядковано серію досліджень гендерної проблематики в сучасних художніх текстах. Коло гендерних тем, включених до текстів: йти своїм шляхом, жінки і війна, співжиття і шлюб, материнство, гендерні аспекти самосвідомості тощо.

Також рекомендуємо відвідати сайт Гендер в деталях, де знайдете відповіді на питання ґендерної рівності та подолання ґендерної дискримінації.  

25 лютого — день народження Лесі Українки, славетної української письменниці, перекладачки, громадської діячки 

Лариса Петрівна Косач - майбутня Леся Українка, культова українська письменниця, перекладачка і культурна діячка. Багато її творів визнані шедеврами світової літератури, а в українську вони принесли нові мотиви і мандрівні сюжети з інших культур. Леся Українка писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики. Також працювала в ділянці фольклористики і брала активну участь в українському національному русі. 

Україна - це особистості, які формують обличчя її історії. "Я на гору круту крем'яную буду камінь важкий підіймать. І, несучи вагу ту страшную, буду пісню веселу співать", - ці поетичні рядки не просто метафора, а пронизлива сповідь, непорушне кредо короткого, але яскравого, мов зірковий спалах, життя видатної української письменниці Лесі Українки. 

Леся Українка була переконана, що шлях до національної свідомості залежить, зокрема, і від освіти. У “Листі до товаришів” Леся Українка писала про такі національні ідеї:

Поетеса перевернула уявлення про українську літературу як літературу про селян та кріпаків. Вона дала альтернативу українській літературі й показала, що серед українців є високоінтелектуальні люди із прогресивними ідеями 

Обличчя української історії. Леся Українка

“Нова українська школа” публікувала тест, у якому зібрано 15 фактів про письменницю. Пройти тест про життя Лесі Українки пропонуємо за покликанням

7 ЛЮТОГО – ОНЛАЙН-МАРАФОН ДО ДНЯ БЕЗПЕЧНОГО ІНТЕРНЕТУ

7 лютого 2023 року з 12:00 до 16:00 відбудеться Онлайн-марафон до Дня безпечного інтернету за підтримки Міністерства освіти і науки України та Міністерства цифрової трансформації.

Марафон буде корисним для освітян та батьків. Участь у заході безкоштовна.

Приєднуйтеся та скористайтеся нагодою:

Під час марафону також будуть представлені можливості цифрових інструментів та платформ Google для безпечного перебування в інтернеті.

Долучайтеся до заходу у вівторок 7 лютого о 12:00 за покликанням.

Програма та корисні матеріали доступні на сайті заходу.

Онлайн-марафон відбудеться в межах співпраці Google Україна, Міністерства освіти і науки України та Міністерства цифрової трансформації. Партнерами марафону є ГО «Ла Страда» та ГО «Безбар’єрність».

29 січня в Україні відзначають річницю бою під Крутами. 

«Бій за майбутнє» до Дня пам'яті Героїв Крут

Бій під Крутами для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога. 

Тоді, 105 років тому, українські вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ. У той час в Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії.  

Той бій був оборонною операцією, яка зупинила на кілька днів наступ переважних сил ворога. Ця битва символізує патріотизм, стійкість і самопожертву української молоді в боротьбі за державність. 

Тематичні матеріали Українського інституту національної пам'яті

22 січня день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки - День Соборності 

Офіційно встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42.

Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі.

Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це – основоположна віха українського державотворення.

24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991-го. Втім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня відбулося відновлення державної незалежності України. Вперше у XX столітті її проголосила Українська Центральна Рада 22 січня 1918 року IV Універсалом. А за рік, 22 січня 1919-го, на Софійському майдані в Києві відбулося об’єднання в одну державу Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. 

Через невдачу Української революції 1917–1921 років державність зберегти не вдалося. Тому у XX столітті українці змушені були продовжувати боротьбу за неї, аж до відновлення незалежності в 1991-му. 

15 січня 1992 році – було ухвалено Указ про Державний Гімн України


Цікаві факти про “Ще не вмерла…”

15 січня 1992-го, президія Верховної Ради затвердила Державний Гімн України на музику Михайла Вербицького.

Пам’ятна дата з ініціативи Українського інституту національної пам’яті відповідно до постанови постанови ВР цьогоріч відзначається на державному рівні.

Гімн у перекладі з грецької мови означає “святкова пісня”. Державний Гімн є одним із державних символів та ідентифікує державу на міжнародних зібраннях, форумах, спортивних змаганнях тощо.

Державним Гімном України є пісня “Ще не вмерла Україна” на слова Павла Чубинського і музику Михайла Вербицького.

У 1863 році в 4-му номері львівського літературно-політичного часопису “Мета” серед інших поезій Тараса Шевченка (“Лічу в неволі…”, “Мені однаково…”, “Весело сонечко ховалось”, “Заповіт”) був надрукований вірш “Ще не вмерла Україна”, і саме тому в Галичині він певний час вважався твором Кобзаря.

Насправді ж автором вірша був український етнограф, громадський діяч, поет Павло Чубинський, який написав його в Києві восени 1862 року.

Цей вірш припав композиторові Михайлу Вербицькому до вподоби як патріотичним змістом, так і легкістю форми.

Уперше майбутній гімн публічно було виконано 10 березня 1865 року також у Перемишлі як заключний концертний номер перших у Галичині світських “вечерниць в пам’ять Тараса”.

Перший запис гімну “Ще не вмерла Україна” відбувся за участі визначного українського оперного співака Модеста Менцинського в жовтні 1910 році в Кельні (Німеччина) на фірмі “Gramophon”.

Під час перших у ХХ столітті національно-визвольних змагань, у період Української революції 1917-1921 рр. – при Українській Центральній Раді, Гетьманаті, Західноукраїнській Народній Республіці, Директорії УНР – український славень утверджується як національний і державницький. Тож творіння Чубинського і Вербицького у виконанні хору під орудою Кирила Стеценка лунало під час проголошення Акту Злуки між УНР і ЗУНР.

Суто офіційне юридичне затвердження пісня “Ще не вмерла Україна” одержала 15 березня 1939 року – як гімн Карпатської України.

Після окупації УНР більшовицькою Росією та після утворення СССР радянські ідеологи вирішили написати окремі гімни для кожної квазіреспубліки в його складі. Варіант використання пісні-гімну часів УНР окупанти відразу відкинули, щоб не викликати патріотичні, самостійницькі настрої серед українців.

Після проголошення Верховною Радою Акта незалежності України, починаючи з 17 вересня 1991 року, Українське радіо розпочинає свої передачі виконанням пісні-гімну “Ще не вмерла Україна”.

А 5 грудня 1991 року вона вперше офіційно зазвучала урочисто на засіданні Верховної Ради України, присвяченому підсумкам Всеукраїнського референдуму та виборам президента у виконанні хору імені Григорія Верьовки під керівництвом Анатолія Авдієвського.

Офіційно “музична редакція” Державного Гімну була прийнята парламентом 15 січня 1992 року. Але тільки

6 березня 2003 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про Державний Гімн України”, запропонований президентом Леонідом Кучмою.

Гімн України набув мегапопулярності під час Помаранчевої революції 2004-го, а особливо Революції Гідності 2013-2014 років.

І нині Державний гімн і надалі об’єднує й надихає українців. Нерідко чуємо його тепер у дуже різному виконанні, починаючи від маленьких діток до бійців, які захищають Вітчизну від російських путінських агресорів.

7 січня - Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха

Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»). Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу — 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня — це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу. 

На небі засяяла Вифлеємська зоря, що сповіщала світу про народження спасителя та вказувала шлях до Царя всіх людей. За пастушками до печери з Марією та Ісусом Христом прийшли язичницькі мудреці й принесли Богу подарунки: золото, ладан і миро. Золото символізувало царську владу, ладан — Божу волю, смирно — долю пророка. До речі, саме тих давніх часів сягає традиція виготовляти вифлеємську зірку та прикрашати нею новорічну ялинку. 

Спочатку 6 січня було потрійним святом народження, хрещення й богоявлення Христа. У IV столітті 25 грудня стали відзначати народження, а 6 січня — хрещення та богоявлення. І лише наступного століття Різдво Христове міцно увійшло в життя християн. 

Споконвіку існував у нашому народі гарний звичай бажати один одному і господарям щастя-здоров'я, многих літ і всяких статків у хаті і родині. Вже по Святій Вечері українці починали ходити по хатах, піснями та відтворенням побутових сценок поздоровляли господарів та їхніх дітей та вінчували їм злагоду й достаток. Колядувати починають не в усіх місцевостях України одночасно: на Покутті діти ідуть колядувати вже на Святий Вечір; на колишній Гетьманщині, в Слобідській Україні та в Гуцульщині — на перший день Різдва Христового, після того, як у церкві скінчиться Богослуження. На Західному Поділлі йдуть колядувати на другий день свят вранці. 

Новий рік — свято, на яке чекають і дорослі, і діти. Хоча сьогодні через війну святкового настрою практично немає, надія на світле майбутнє та здійснення бажань все ж жевріє в душі кожного українця. 

За східним календарем покровителем та твариною-символом Нового року 2023 стане Чорний Водяний Кролик. Таке співвідношення кольору, тварини і стихії трапляється раз на 60 років.  Як відомо це свійська тварина. Астрологи вважають, що він поважає добродушних та сімейних людей. 

Для українців немає особливої різниці, кого саме з тотемів вшановувати — Кролика чи Кота. Адже їхні характеристики в обох календарях дуже схожі. 

2023 — це рік творення та будівництва — як особистого, так і в межах держави. Є шанс, що дипломати навчаться вести переговори, і нарешті не буде війни. Тому можна розраховувати на спокійний та квітучий рік. 

13 грудня – християни відзначають день пам'яті одного з дванадцяти апостолів, Андрія Первозванного (в народі – Андрія)

А чи добре ви знаєте українські традиції?

Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях нашої столиці - Києва.

Хоч Андрій Первозванний - християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання "калити".

В народі ще це свято називають Калита. Воно вважається парубочим святом, оскільки у Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі можуть дізнатись свою долю. Вже кілька днів до того, себто 7 грудня, у свято покровительки дівчат Катерини, починаються молодіжні обряди. Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукають собі пару для майбутнього подружнього життя. 

За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. Жартували, оповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили...

Колись вечорниці були дуже поширені. На них молодь ближче знайомилася і пару собі вибирала. Було так заведено, що кожне село і навіть вулиця мала „свою" хату для вечорниць. Цікаво й те, що на ті самі вечорниці рідним братам і сестрам не дозволялось ходити - була повага до старших: молодші слухалися своїх старших братів чи сестер. Як тільки звечоріло, дівчата до господині, де мали відбутися вечорниці, приносили хто що мав: сир, масло, яйця, борошно, фрук­ти. Хлопці приносили наливку і цукерки. Господиня ще за дня варила ком­пот із сушених фруктів і картоплю на вареники. Дівчата приходили заздалегідь, щоб допомогти господині приготувати святкову вечерю.

Після заходу сонця надходили парубки, розсідалися по світлиці і тоді розпочиналося дійство. Починалося все із цікавих історій, які переказували хлопці, поки деякі дівчата з господинею на­кривали святковий стіл. Найдивовижніші оповідки розповідали старші парубки, вставляючи поміж тим всілякі жарти, щоб наймолодші дівчата не заспали, адже треба було 12-ї години ночі дочекатися, щоб наворожити собі свою доленьку... Хлопці і з дівчатами встигали порозважатися і їм збитки зробити для годиться. 

1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом

Ідею організації Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом запропонували у 1987 році Джеймс В. Бунн і Томас Неттер, співробітники з питань громадської інформації, що працювали в Глобальній програмі по боротьбі зі СНІДом при Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ). Вони звернули увагу на темпи поширення епідемії СНІД, оцінили загрозу і можливі катастрофічні наслідки. 

День боротьби зі СНІДом проголошено Всесвітньою організацією охорони здоров'я та вперше відзначено 1 грудня 1988 року. З того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно.

Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему.

Сьогодні ВІЛ – це не вирок. Люди  з вірусом імунодефіциту можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки. Якщо ВІЛ-інфекція діагностується вчасно, відразу розпочинається АРТ і надається необхідне лікування пацієнту, а відтак людині гарантується якісне та повноцінне життя.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це важлива нагода для підняття поінформованості молоді, широких верств населення про проблеми ВІЛ/СНІДу, проблеми людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, звільнення від наркотичної та алкогольної залежності.

Символом боротьби зі СНІДом стала червона стрічка. Як символ боротьби з ВІЛ/СНІД вона була запропонована у 1991 році американським художником Франком Муром, який належить до асоціації «Візуальний СНІД». Вона означає: «Я знаю про проблему ВІЛ/СНІДу і я не байдужий до неї».

Всесвітньо відомою червона стрічка стала у 2000 році на церемонії вручення нагород «Tony Awards». Всі присутні надягли цей символ боротьби з ВІЛ. У пресрелізі проєкту йшлося: «Червона стрічка (перевернене «V») стане символом нашого співчуття, підтримки і надії на майбутнє без ВІЛ. Найбільша надія, пов’язана з цим проєктом, – це те, що до першого грудня, Всесвітнього дня боротьби з ВІЛ/СНІДом, ці стрічки носитимуть у всьому світі».

90-ті роковини Голодомору

В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом  – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців по всьому світу і громадян інших країн засвітити вогники у вікнах як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

26 листопада, о 16:00, долучіться до Загальнонаціональної хвилини мовчання. 

Щороку в четверту суботу листопада вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2022-му пам’ятна дата припадає на 26 листопада.

Український інститут національної пам’яті оприлюднив інформаційні матеріали до цьогорічних роковин. Інформаційна кампанія на вшанування пам’яті жертв проходитиме під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо».

Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують геноцидні практики.

У нинішній війні Росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – знищення української ідентичності та української нації. І тоді, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. 

Історична довідка

1933 рік для України став часом національної катастрофи, яка поставила націю на межу зникнення. Цей голод не був наслідком стихійного лиха, засухи або неврожаю, а став результатом цілеспрямованої політики комуністичного тоталітарного режиму. Насильницьким вилученням продовольства, блокадою сіл і цілих районів, забороною виїзду за межі України, згортанням сільської торгівлі та репресіями комуністи створили для українців умови, несумісні з життям, і тим самим здійснили масове вбивство голодом. 

21 листопада - День Гідності та Свободи

Це особливий день у житті незалежної України, встановлений «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору».

Ми згадуємо тих, хто змінив хід історії нашої держави. тих, хто йшов до кінця. 

Також рекомендуємо ознайомитися з виданнямибібліотеки Музею Майдану та списком книг про Євромайдан.