БІБЛІОТЕКА МОІППО

Вітаємо Вас у бібліотеці!

 Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти!

Дякуємо за те, що відвідали нас на сайті інституту

Запрошуємо скористатися нашими ресурсами

 Будемо раді допомогти у Ваших пошуках

Видавництво «Ранок» раде повідомити, що підготовлені підручники для 6 класу закладів загальної середньої освіти отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ МОН України від 08.03.2023 № 254) та братимуть участь у конкурсному відборі підручників (крім електронних) для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників у 2023–2024 роках (5–6 клас). 

Уже понад рік ми тримаємо освітній фронт України, виборюючи свободу та право обирати своє майбутнє та майбутнє своїх дітей. Ми навчаємо та навчаємося, адаптуємося та вдосконалюємося, створюючи актуальну навчально-методичну літературу (підручники, посібники, інші навчальні матеріали), що сприяють розвитку національної освіти та вихованню нового конкурентоспроможного покоління.

Ознайомитися з підручниками для 6 класу від видавництва «Ранок» можна за посиланням https://i-ranok.weblium.site та в додатку 2 до листа.

Графік вебінарів стійкості «Лайфхаки вчительської роботи в умовах війни» 

Перелік підручників для 5 і 6 класів ЗЗСО за модельними навчальними програмами для 5–9 класів Нової української школи 

Український освітянський видавничий центр «Оріон» попри всі трагічні обставини продовжує продовжує спільну роботу щодо впровадження стандартів НУШ у повсякденну діяльність педагогічної громадськості закладів загальної середньої освіти України.  

Пропонуємо Вашій увазі серію березневих вебінарів «Навчаючись — перемагаємо» наших неймовірних авторів і авторок модельних навчальних програм, підручників і посібників, присвячених актуальним проблемам впровадження засад Нової української школи в 6 класі за умов російської агресії за покликанням drive.google.com/file/d/1T2G8hszBH_4CCC4x0R8FrbkOl7Opsnsq/view?usp=share_link 

14 березня в Україні відзначається День українського добровольця 

Пам'ятна дата встановлена Верховною Радою України у 2017 році, щоб вшанувати мужність та героїзм захисників незалежності, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави. 

День установлений 17 січня 2017 року Верховною Радою України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формуваннь та на підтримку ініціативи громадськості. За відповідну постанову № 4261 «Про встановлення Дня українського добровольця» на пленарному засіданні українського парламенту проголосував 231 народний депутат.

Постановою рекомендовано Кабінету Міністрів розробити із залученням громадськості, а також активних учасників добровольчих формувань, які брали участь у Революції гідності (листопад 2013 — лютий 2014), та затвердити в місячний термін із дня прийняття постанови комплексний план заходів з відзначення на державному рівні Дня українського добровольця. Зокрема передбачено проведення щороку заходів із належного вшанування подвигу українських добровольців; проведення у навчальних закладах, військових частинах, закладах культури тематичних заходів, бесід про масові акції громадського протесту в Україні, що відбувалися в листопаді 2013 — лютому 2014 року, та про участь у них добровольчих формувань.

Нині добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної оборони; ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав завтра. Наша готовність добровільно стати на захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги. 

Інформаційні матеріали від Українського інституту національної пам'яті 

Інтерактивна книжкова виставка 

Інформаційна хвилинка

Щодо Розпорядження Кабінету міністрів України від 20 грудня 2022 р. No 1163-р «Про схвалення Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та затвердження операційного плану заходів на 2022—2024 роки з її реалізації».

Бібліотека долучається до питання впровадження цієї Стратегій і підготувала інформаційни записник "Гендерна проблематика у творчості українських письменників".

Літературна творчість — благодатний простір для розвитку й реалізації прогресивних ідей. Тому багато хто досліджував як класичні, так і новаторські тексти крізь призму жанру. Альтернативу патріархальному образу жінки в українській літературі створили емансиповані жіночі постаті. Феміністські ідеї сигналізували про потребу в новому просторі, нових соціальних взаємодіях і ціннісних орієнтаціях – і, у свою чергу, дедалі більше стають реальними взаємодіями, цінностями, рішеннями, моделями поведінки. Упорядковано серію досліджень гендерної проблематики в сучасних художніх текстах. Коло гендерних тем, включених до текстів: йти своїм шляхом, жінки і війна, співжиття і шлюб, материнство, гендерні аспекти самосвідомості тощо.

Також рекомендуємо відвідати сайт Гендер в деталях, де знайдете відповіді на питання ґендерної рівності та подолання ґендерної дискримінації.  

25 лютого — день народження Лесі Українки, славетної української письменниці, перекладачки, громадської діячки 

Лариса Петрівна Косач - майбутня Леся Українка, культова українська письменниця, перекладачка і культурна діячка. Багато її творів визнані шедеврами світової літератури, а в українську вони принесли нові мотиви і мандрівні сюжети з інших культур. Леся Українка писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики. Також працювала в ділянці фольклористики і брала активну участь в українському національному русі. 

Україна - це особистості, які формують обличчя її історії. "Я на гору круту крем'яную буду камінь важкий підіймать. І, несучи вагу ту страшную, буду пісню веселу співать", - ці поетичні рядки не просто метафора, а пронизлива сповідь, непорушне кредо короткого, але яскравого, мов зірковий спалах, життя видатної української письменниці Лесі Українки. 

Леся Українка була переконана, що шлях до національної свідомості залежить, зокрема, і від освіти. У “Листі до товаришів” Леся Українка писала про такі національні ідеї:

Поетеса перевернула уявлення про українську літературу як літературу про селян та кріпаків. Вона дала альтернативу українській літературі й показала, що серед українців є високоінтелектуальні люди із прогресивними ідеями 

Обличчя української історії. Леся Українка

“Нова українська школа” публікувала тест, у якому зібрано 15 фактів про письменницю. Пройти тест про життя Лесі Українки пропонуємо за покликанням

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

Ти велична і проста.

Ти стара і вічно нова.

Ти могутня, рідна мово!

Мова – матері уста. (І. Багряний

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

 Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.

 Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Головні функції, що виконує мова — комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, емоційна, виражальна тощо.

Cьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови.

За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння. Сьогодні, згідно з Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».

Наша мова є рідною майже для 50 мільйонів чоловік.

Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!

 20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні 

У цей день згадують про подвиг учасників Революції гідності 2013–2014 років та вшановують пам'ять загиблих під час протестів. 

День відзначається щороку 20 лютого згідно з указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

Саме в ці дні під час Революції Гідності протистояння сягнуло свого піку. Цього дня 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану. Свої життя віддали 48 учасників протесту. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Загалом у списках Героїв Небесної Сотні 107 осіб.

День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні". 20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

Події того дня стали кульмінацією Революції Гідності. За неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, відмову від "багатовекторності" у зовнішньополітичному курсі, утвердження розвитку України як демократичної європейської країни заплачено дуже велику ціну – людські життя.

Інформаційно-методичні матеріали "День Героїв Небесної сотни" 

14 лютого Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day) 

(International Book Giving Day) – це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек. Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу – бібліотеці, другу, членам родини. 

Щороку, починаючи з 2012 року, 14 лютого відзначають чудове свято - Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day). Попри те, що свято ще зовсім молоде, його вже полюбили і дорослі, і діти у всьому світі. Воно об'єднує тих, хто не тільки сам любить читати, а й готовий поділитися прочитаною книгою з іншими, всіх, хто дарує книги. 

Важко переоцінити значення читання для розвитку людини. Читання допомагає розвинути увагу, концентрацію і уяву, покращує пам'ять, допомагає в спілкуванні, служить розвагою і полегшує навчання.

На жаль, більшість людей в країнах, що розвиваються не мають доступу до книг, і навіть в деяких розвинених країнах ситуація далеко не ідеальна.

Для того, щоб взяти участь в Міжнародному дні дарування книг, Ви можете подарувати книгу родичу або другу, залишити книгу в кабінеті сімейного лікаря або стоматолога, в кімнаті очікування для дітей в торговому центрі, а також можете пожертвувати на благодійність в якусь організацію, яка поширює книги для тих, хто живе за порогом бідності.

7 ЛЮТОГО – ОНЛАЙН-МАРАФОН ДО ДНЯ БЕЗПЕЧНОГО ІНТЕРНЕТУ

7 лютого 2023 року з 12:00 до 16:00 відбудеться Онлайн-марафон до Дня безпечного інтернету за підтримки Міністерства освіти і науки України та Міністерства цифрової трансформації.

Марафон буде корисним для освітян та батьків. Участь у заході безкоштовна.

Приєднуйтеся та скористайтеся нагодою:

Під час марафону також будуть представлені можливості цифрових інструментів та платформ Google для безпечного перебування в інтернеті.

Долучайтеся до заходу у вівторок 7 лютого о 12:00 за покликанням.

Програма та корисні матеріали доступні на сайті заходу.

Онлайн-марафон відбудеться в межах співпраці Google Україна, Міністерства освіти і науки України та Міністерства цифрової трансформації. Партнерами марафону є ГО «Ла Страда» та ГО «Безбар’єрність».

29 січня в Україні відзначають річницю бою під Крутами. 

«Бій за майбутнє» до Дня пам'яті Героїв Крут

Бій під Крутами для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога. 

Тоді, 105 років тому, українські вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ. У той час в Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії.  

Той бій був оборонною операцією, яка зупинила на кілька днів наступ переважних сил ворога. Ця битва символізує патріотизм, стійкість і самопожертву української молоді в боротьбі за державність. 

Тематичні матеріали Українського інституту національної пам'яті

22 січня день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки - День Соборності 

Офіційно встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42.

Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі.

Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це – основоположна віха українського державотворення.

24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991-го. Втім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня відбулося відновлення державної незалежності України. Вперше у XX столітті її проголосила Українська Центральна Рада 22 січня 1918 року IV Універсалом. А за рік, 22 січня 1919-го, на Софійському майдані в Києві відбулося об’єднання в одну державу Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. 

Через невдачу Української революції 1917–1921 років державність зберегти не вдалося. Тому у XX столітті українці змушені були продовжувати боротьбу за неї, аж до відновлення незалежності в 1991-му. 

15 січня 1992 році – було ухвалено Указ про Державний Гімн України


Цікаві факти про “Ще не вмерла…”

15 січня 1992-го, президія Верховної Ради затвердила Державний Гімн України на музику Михайла Вербицького.

Пам’ятна дата з ініціативи Українського інституту національної пам’яті відповідно до постанови постанови ВР цьогоріч відзначається на державному рівні.

Гімн у перекладі з грецької мови означає “святкова пісня”. Державний Гімн є одним із державних символів та ідентифікує державу на міжнародних зібраннях, форумах, спортивних змаганнях тощо.

Державним Гімном України є пісня “Ще не вмерла Україна” на слова Павла Чубинського і музику Михайла Вербицького.

У 1863 році в 4-му номері львівського літературно-політичного часопису “Мета” серед інших поезій Тараса Шевченка (“Лічу в неволі…”, “Мені однаково…”, “Весело сонечко ховалось”, “Заповіт”) був надрукований вірш “Ще не вмерла Україна”, і саме тому в Галичині він певний час вважався твором Кобзаря.

Насправді ж автором вірша був український етнограф, громадський діяч, поет Павло Чубинський, який написав його в Києві восени 1862 року.

Цей вірш припав композиторові Михайлу Вербицькому до вподоби як патріотичним змістом, так і легкістю форми.

Уперше майбутній гімн публічно було виконано 10 березня 1865 року також у Перемишлі як заключний концертний номер перших у Галичині світських “вечерниць в пам’ять Тараса”.

Перший запис гімну “Ще не вмерла Україна” відбувся за участі визначного українського оперного співака Модеста Менцинського в жовтні 1910 році в Кельні (Німеччина) на фірмі “Gramophon”.

Під час перших у ХХ столітті національно-визвольних змагань, у період Української революції 1917-1921 рр. – при Українській Центральній Раді, Гетьманаті, Західноукраїнській Народній Республіці, Директорії УНР – український славень утверджується як національний і державницький. Тож творіння Чубинського і Вербицького у виконанні хору під орудою Кирила Стеценка лунало під час проголошення Акту Злуки між УНР і ЗУНР.

Суто офіційне юридичне затвердження пісня “Ще не вмерла Україна” одержала 15 березня 1939 року – як гімн Карпатської України.

Після окупації УНР більшовицькою Росією та після утворення СССР радянські ідеологи вирішили написати окремі гімни для кожної квазіреспубліки в його складі. Варіант використання пісні-гімну часів УНР окупанти відразу відкинули, щоб не викликати патріотичні, самостійницькі настрої серед українців.

Після проголошення Верховною Радою Акта незалежності України, починаючи з 17 вересня 1991 року, Українське радіо розпочинає свої передачі виконанням пісні-гімну “Ще не вмерла Україна”.

А 5 грудня 1991 року вона вперше офіційно зазвучала урочисто на засіданні Верховної Ради України, присвяченому підсумкам Всеукраїнського референдуму та виборам президента у виконанні хору імені Григорія Верьовки під керівництвом Анатолія Авдієвського.

Офіційно “музична редакція” Державного Гімну була прийнята парламентом 15 січня 1992 року. Але тільки

6 березня 2003 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про Державний Гімн України”, запропонований президентом Леонідом Кучмою.

Гімн України набув мегапопулярності під час Помаранчевої революції 2004-го, а особливо Революції Гідності 2013-2014 років.

І нині Державний гімн і надалі об’єднує й надихає українців. Нерідко чуємо його тепер у дуже різному виконанні, починаючи від маленьких діток до бійців, які захищають Вітчизну від російських путінських агресорів.

7 січня - Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха

Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»). Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу — 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня — це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу. 

На небі засяяла Вифлеємська зоря, що сповіщала світу про народження спасителя та вказувала шлях до Царя всіх людей. За пастушками до печери з Марією та Ісусом Христом прийшли язичницькі мудреці й принесли Богу подарунки: золото, ладан і миро. Золото символізувало царську владу, ладан — Божу волю, смирно — долю пророка. До речі, саме тих давніх часів сягає традиція виготовляти вифлеємську зірку та прикрашати нею новорічну ялинку. 

Спочатку 6 січня було потрійним святом народження, хрещення й богоявлення Христа. У IV столітті 25 грудня стали відзначати народження, а 6 січня — хрещення та богоявлення. І лише наступного століття Різдво Христове міцно увійшло в життя християн. 

Споконвіку існував у нашому народі гарний звичай бажати один одному і господарям щастя-здоров'я, многих літ і всяких статків у хаті і родині. Вже по Святій Вечері українці починали ходити по хатах, піснями та відтворенням побутових сценок поздоровляли господарів та їхніх дітей та вінчували їм злагоду й достаток. Колядувати починають не в усіх місцевостях України одночасно: на Покутті діти ідуть колядувати вже на Святий Вечір; на колишній Гетьманщині, в Слобідській Україні та в Гуцульщині — на перший день Різдва Христового, після того, як у церкві скінчиться Богослуження. На Західному Поділлі йдуть колядувати на другий день свят вранці. 

Новий рік — свято, на яке чекають і дорослі, і діти. Хоча сьогодні через війну святкового настрою практично немає, надія на світле майбутнє та здійснення бажань все ж жевріє в душі кожного українця. 

За східним календарем покровителем та твариною-символом Нового року 2023 стане Чорний Водяний Кролик. Таке співвідношення кольору, тварини і стихії трапляється раз на 60 років.  Як відомо це свійська тварина. Астрологи вважають, що він поважає добродушних та сімейних людей. 

Для українців немає особливої різниці, кого саме з тотемів вшановувати — Кролика чи Кота. Адже їхні характеристики в обох календарях дуже схожі. 

2023 — це рік творення та будівництва — як особистого, так і в межах держави. Є шанс, що дипломати навчаться вести переговори, і нарешті не буде війни. Тому можна розраховувати на спокійний та квітучий рік. 

13 грудня – християни відзначають день пам'яті одного з дванадцяти апостолів, Андрія Первозванного (в народі – Андрія)

А чи добре ви знаєте українські традиції?

Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях нашої столиці - Києва.

Хоч Андрій Первозванний - християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання "калити".

В народі ще це свято називають Калита. Воно вважається парубочим святом, оскільки у Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі можуть дізнатись свою долю. Вже кілька днів до того, себто 7 грудня, у свято покровительки дівчат Катерини, починаються молодіжні обряди. Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукають собі пару для майбутнього подружнього життя. 

За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. Жартували, оповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили...

Колись вечорниці були дуже поширені. На них молодь ближче знайомилася і пару собі вибирала. Було так заведено, що кожне село і навіть вулиця мала „свою" хату для вечорниць. Цікаво й те, що на ті самі вечорниці рідним братам і сестрам не дозволялось ходити - була повага до старших: молодші слухалися своїх старших братів чи сестер. Як тільки звечоріло, дівчата до господині, де мали відбутися вечорниці, приносили хто що мав: сир, масло, яйця, борошно, фрук­ти. Хлопці приносили наливку і цукерки. Господиня ще за дня варила ком­пот із сушених фруктів і картоплю на вареники. Дівчата приходили заздалегідь, щоб допомогти господині приготувати святкову вечерю.

Після заходу сонця надходили парубки, розсідалися по світлиці і тоді розпочиналося дійство. Починалося все із цікавих історій, які переказували хлопці, поки деякі дівчата з господинею на­кривали святковий стіл. Найдивовижніші оповідки розповідали старші парубки, вставляючи поміж тим всілякі жарти, щоб наймолодші дівчата не заспали, адже треба було 12-ї години ночі дочекатися, щоб наворожити собі свою доленьку... Хлопці і з дівчатами встигали порозважатися і їм збитки зробити для годиться. 

1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом

Ідею організації Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом запропонували у 1987 році Джеймс В. Бунн і Томас Неттер, співробітники з питань громадської інформації, що працювали в Глобальній програмі по боротьбі зі СНІДом при Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ). Вони звернули увагу на темпи поширення епідемії СНІД, оцінили загрозу і можливі катастрофічні наслідки. 

День боротьби зі СНІДом проголошено Всесвітньою організацією охорони здоров'я та вперше відзначено 1 грудня 1988 року. З того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно.

Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему.

Сьогодні ВІЛ – це не вирок. Люди  з вірусом імунодефіциту можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки. Якщо ВІЛ-інфекція діагностується вчасно, відразу розпочинається АРТ і надається необхідне лікування пацієнту, а відтак людині гарантується якісне та повноцінне життя.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це важлива нагода для підняття поінформованості молоді, широких верств населення про проблеми ВІЛ/СНІДу, проблеми людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, звільнення від наркотичної та алкогольної залежності.

Символом боротьби зі СНІДом стала червона стрічка. Як символ боротьби з ВІЛ/СНІД вона була запропонована у 1991 році американським художником Франком Муром, який належить до асоціації «Візуальний СНІД». Вона означає: «Я знаю про проблему ВІЛ/СНІДу і я не байдужий до неї».

Всесвітньо відомою червона стрічка стала у 2000 році на церемонії вручення нагород «Tony Awards». Всі присутні надягли цей символ боротьби з ВІЛ. У пресрелізі проєкту йшлося: «Червона стрічка (перевернене «V») стане символом нашого співчуття, підтримки і надії на майбутнє без ВІЛ. Найбільша надія, пов’язана з цим проєктом, – це те, що до першого грудня, Всесвітнього дня боротьби з ВІЛ/СНІДом, ці стрічки носитимуть у всьому світі».

90-ті роковини Голодомору

В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом  – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців по всьому світу і громадян інших країн засвітити вогники у вікнах як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

26 листопада, о 16:00, долучіться до Загальнонаціональної хвилини мовчання. 

Щороку в четверту суботу листопада вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2022-му пам’ятна дата припадає на 26 листопада.

Український інститут національної пам’яті оприлюднив інформаційні матеріали до цьогорічних роковин. Інформаційна кампанія на вшанування пам’яті жертв проходитиме під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо».

Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують геноцидні практики.

У нинішній війні Росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – знищення української ідентичності та української нації. І тоді, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. 

Історична довідка

1933 рік для України став часом національної катастрофи, яка поставила націю на межу зникнення. Цей голод не був наслідком стихійного лиха, засухи або неврожаю, а став результатом цілеспрямованої політики комуністичного тоталітарного режиму. Насильницьким вилученням продовольства, блокадою сіл і цілих районів, забороною виїзду за межі України, згортанням сільської торгівлі та репресіями комуністи створили для українців умови, несумісні з життям, і тим самим здійснили масове вбивство голодом. 

21 листопада - День Гідності та Свободи

Це особливий день у житті незалежної України, встановлений «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору».

Ми згадуємо тих, хто змінив хід історії нашої держави. тих, хто йшов до кінця. 

Також рекомендуємо ознайомитися з виданнямибібліотеки Музею Майдану та списком книг про Євромайдан.